Загальна екологія й спеціальна екологія

Кожний з них був надзвичайно своєрідний і не вписується в схему традиційного підрозділу науки. Фізіолог Л. Гендерсон далеко вийшов за стандартні рамки фізіології, піддавши ретельному, всебічному й глибокому внутрішньому розгляду компоненти мертвої природи, функціонально важливі й необхідні для життя в цілому й різних формах живої матерії зокрема. Цим була закладена основа як наукового вивчення фізико-хімічного змісту загальної екології, так і розуміння екологічної своєрідності окремих форм живого й окремого видів тварин і рослин. Принципове значення мало й внесення елементів кількісної оцінки в розгляд фізико-хімічних умов життя, що зараз розвилося у величезну систему спеціальних знань.

Про В.І. Вернадського і його роль у створенні сучасної наукової картини миру написана бібліотека, напевно ще що не вичерпала всіх аспектів його творчості. Для нашої теми важливе введення їм поняття живої речовини як синтетичного явища, що представляє собою не сукупність окремих видів, кожний з яких функціонує сам по собі, а єдине ціле, що зіграло й продовжує відігравати величезну роль у всіх природних процесах і формуванні географічної особи нашої планети. Не формулюючи поняття системності, В.І. Вернадський інтуїтивно використовував його на найвищому рівні наукової абстракції - на рівні виділення основних структурних підрозділів світобудови - і цим створив передумову для дослідження головного активного компонента екологічного знання - живих організмів у їхній сукупності й при більше диференційованому підході в їхній неповторній специфіці.

Основний внесок А.А. Богданова в науку найчастіше оцінюється в рамках гуманітарних дисциплін - філософії й соціології, але сама постановка проблеми керування, для вивчення якої він запропонував створити нову науку - тектологію й розробив її основи (спроба, що випередила час, що передбачив багато ідей майбутньої кібернетики й тому не оцінена сучасниками), носила загальний характер і для екологічної науки фундаментальна. Розробка проблеми керування неможлива без побудови ієрархії структурно, що підпорядковують елементів, через яку воно тільки й може здійснюватися. Таким чином, створюючи науку про керування, А.А. Богданов створив одночасно науку про структури, а без такої науки й вхідних у неї загальних понять неможливо уявити собі формування теоретичних основ екології як самостійної дисципліни.

Л. Берталанфі на відміну від перерахованих творців все життя займався одною темою, але настільки величезної по своєму обсязі й важливої по своєму змісті, що вона охопила багато дисциплін і відбилася в різних напрямках наукової думки. Створена ним теорія систем, розроблювальна зараз різними представниками наукового й філософського знання, потрібна всім наукам біологічного циклу й лежить у підставі якщо не всіх, те багатьох взаємодій екологічного характеру. Тому автори книг по загальній екології, навіть не цитуючи Л. Берталанфи, практично реалізують системний підхід у конкретній роботі, широко використовуючи його у своїх інтерпретаціях як на рівні функціонування живого - у взаємодії усередині популяцій і між ними, так і при аналізі взаємодії живого й навколишнього середовища.

Цікаві статті з розділу

Забруднення атмосфери. Знищення озонового шару
У далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порівняно невеликою, а їхній інтелектуальний і технічний потенціал - дуже слабким, природа практично не відчувала на собі тиску людини: ...

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...