Структура соціоекосистеми

Соціоекосистема – це територіальна соціоприродна саморегульована система, динамічна рівновага якої повинна забезпечуватися людським суспільством. Ця система – моноцентрична, її центральним об’єктом є людина. Вона складається з двох підсистем – природної (біотичної і абіотичної) та соціально-економічної (населення і господарство).

Ієрархічність (багаторівневість) системи характеризує її морфологію і поведінку – окремі рівні обумовлюють певні аспекти її поведінки, а цілісне функціонування є результатом взаємодії всіх рівнів. Кожна система, яка є сукупністю складових нижчого рівня – підсистем, у свою чергу є однією з частин системи наступного вищого рівня – надсистеми, а та теж є лише частиною вище розташованого.

Схематично ієрархічність (декомпозиція) системи представляється у вигляді „ієрархічного трикутника” (див. Додаток 3). На найнижчому рівні трикутника розташовані „елементи” – найдрібніші складові системи. Характерною особливістю елемента є те, що його не можливо декомпозувати (розділити, розкласти) без руйнування. Елемент – найменша функціональна і структурна одиниця системи.

Безмежна кількість природних і штучних об’єктів, кожен з яких може бути складовою не однієї системи, утворюють надскладне системне об’ємне мереживо, що можливо представити у вигляді ієрархічної піраміди систем. Піраміда систем не застигле утворення – вона постійно змінюється внаслідок зникнення, утворення, заміни та переміщення деяких складових. В піраміді всі системи взаємодіють між собою, що іще більше ускладнює поведінку систем і їх складових.

Внутрішні зв’язки відзеркалюють взаємовідносини між складовими екосистеми та між екосистемою і її довкіллям. В реальних системах внаслідок взаємопов’язаності складових прямі зв’язки утворюють складні ланцюги і мережі, а з урахуванням зворотних – замкнені контури.

Горизонтальні зв’язки характеризують взаємовплив складових одного ієрархічного рівня, наприклад, зв’язки між організмами однієї популяції. Вертикальні зв’язки в такому випадку між окремими організмами і популяцією цих організмів відзеркалюють вплив організму на властивості популяції (і навпаки)[4].

Зв’язки між складовими представляються у вигляді окремих схем, на яких рух речовини, енергії і інформації зображено лініями із стрілками – горизонтальними між складовими одного рівня і вертикальними – між представниками різного ієрархічного рівня[3].

У якості прикладу розглянемо горизонтальні і вертикальні або соціологічні і технологічні зв’язки в локальній соціоекосистемі свинокомплексу (див. Додаток 4), в якій відображено дуалізм людини. Для спрощення схеми природну підсистему представимо лише однією складовою – літосферою і елементами NН4, Н2S і СО2 атмосфери, а штучну підсистему – комплексом, соціальним утворенням і людиною.

Комплекс має найбільше забруднююче джерело – це гноєзбірник, де збираються рідкі відходи від свиней, з яких роблять рідкі добрива і які виділяють газоподібні забруднюючі речовини. Добрива потрапляють у грунт. Це є позитивна реакція впливу на вплив фактору. В той же час забруднюючі речовини діють навпаки, тобто негативно впливають на елементи NН4, Н2S і СО2 і людину, але остання може зменшити або зовсім припинити потік забруднюючих речовин з комплексу. Це є технологічними зв’язками. А також людина може залежати від комплексу: працювати там, отримувати заробітну плату і доходи у місцевий бюджет. Це є соціологічними зв’язками.

Розглянутий приклад дозволяє зробити такий висновок, що наявний комплекс покращує матеріальне забезпечення населення, але разом з тим збільшує негативний вплив на середовище проживання людей.

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежат ...

Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством
У данній дипломній роботі розглядається приватне підприємство «Гранд», що спеціалізується на виготовленні залізобетонних фасонних виробів (тротуарних плит, заборів, декоративних виробів та ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...