Пристосування тваринного світу

Беручи за основу екологічні адаптації скорпіонів, слід відзначити, що будучи дуже давніми наземними членистоногими, скорпіони пережили в своєму розповсюджені геологічні і кліматичні зміни, зміни рослинних і тваринних угрупувань, що відзначились в історії Землі. Обмежені можливості розселення скорпіонів придають особливу цінність цим даним: в більшості випадків ті або інші форми присутні там, де зуміли зберегтися з давніх часів.

ВИСНОВКИ

Отже, в процесі загальної характеристики пустель, слід відзначити, що всі вони характеризуються аридними умовами клімату, і відносно збідненою біологічною нішею, тобто живими організмами разом взятими.

Також, певним чином, у світі пустельні екосистеми займають 48,8 км. кв., що складає 32% від суходолу, серед яких найбільшими пустелями світу є Сахара, Лівійська пустеля, Гобі в Азії, великий басейн в Америці. При цьому рослинний покрив в пустелях дуже збіднений, з наявними в основному дрібнолистовими, або лусковатими і колючковидними рослинами.

Флора пустель характеризується відносним розрідженням і окремими скупченнями рослинних угрупувань на тій чи іншій території пустель. Проте, тут рослинність, певним чином поділяється на дві відносно різні особливості: абсолютні ксерофіти (дуже низька вологість оточуючого середовища і дуже глибоко занурена коренева система), а також ті рослинні угрупування, що є зосередженими в особливих пустельних природних зонах – оазисах; в результаті чого умови тут є дещо іншими, а відповідно і екологічні фактори також відрізняються.

В подібному становищі знаходиться тваринний світ – бідний, де в основному активність життя проявляється у весняний і осінній періоди. Корінними мешканцями тут є плазуни, комахи, тварини, які здатні зберігати вологу у своєму тілі у вигляді жирового спеціального запасу. Під час посухи багато тварини залишає пустелю і перебирається на територію більш сприятливу.

Екологічні фактори впливають на угрупування, а ті у свою чергу на видову різноманітність еколого-біологічного комплексу пустель. Ксерофітність – основна ознака живих організмів цих посушливих природних зон, адже ксерофіти – мешканці посушливих і теплих умов навколишнього середовища.

Основною їх ознакою в даному випадку є екологічні адаптації в пустельних умовах, що певним чином відзначено і описано в цій роботі.

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи «людина-місто». Саме місто з усіма й ...

Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються. Довгострокова стратегія охорони та збереж ...

Вода в харчуванні людини
Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя людей, тварин і рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в серед ...