Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Екологічна оцінка якості води
І1 (насиченість киснем) = 85/114=0,75
І2 (БСК) = 0,99/1,5=0,66
І3 NH +4 = 1.86/0.5=3.72 І3 NH +4 = 1.78/0.5=3.56
І4 NО -2 = 0,15/0.75=0,2І4 NО -2 = 0,86/0.75=1,15
І5 NО 3 = 0,9/0.022=40,9І5 NО 3 = 0,85/0.022=38,64
І6 (мінералізація) = 563,4/500=1,13І6 = 442,19/500=0,88
І2х = 240,9І2х1 = 38,64
Гідробіологічні показники
І1 (біомаса фітопланктону)= 6,0/1,3=2І11 = 7,0/3=2,33
І2 (фіто-планктону)= 1,8/1,2=1,5І21 = 1,9/1,2=1,58
І3 (Гуднайта-Уітлея) = 50/15=3.33 І31 = 40/15=3,33
І4 (загальне мікробне число) = 6,4/2,7=2,37 І41 = 6,4/2,7=2,37
І2б = 2,67 І2б = 2,67
Токсикологічні показники
І1(мідь)= 0,002/0,001=2
І2 цинк= 0,008/0,001=0,8
І3 хром = 0,002/0,001=2
Ітх=2
(IY клас)
(IY клас)
За комплексним екологічним індексом стан води характеризується 4 класом якості. [Л-10,7]
.3 Оцінка якості води за гідробіологічними показниками (розрахунок індексу сапробності Пантле–Букка за фітопланктоном, розрахунок індексу фітоіндикації)
В гідробіологічних дослідженнях використовується метод індикаторних організмів Пантле і Букка в модифікації Сладеченка.
Метод включає визначення відносної частоти зустрічуваності гідро біонтів (h) і їх індикаторної значимості (S). Визначення (h) проводять за оковимірювальною шкалою: 9.0 – в полі зору багато організмів; 7.0 – часто зустрічаються в кожному полі зору; 5.0 –нерідко; 3.0 –дуже рідко; 1.0 –поодиноко. Індикаторну значимість (S) і зону сапробності визначають за списками сапробних організмів.
Індекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Бука розраховують за формулою:
f=
Для статичної достовірності необхідно, щоб у пробі було не менше 12 індикаторних видів із загальною сумою зустрічуваності h=30.
В тому випадку, коли в пробах, відібраних на одному місці, вивчаються декілька різних груп біоценозу, то розрахунок ведуть за формулою:
де: fm –середній індекс;
S1, S2, Si –індекс сапробності окремих співтовариств (макрофлора, макрофауна обростання) або декілька проб одного співтовариства;
h1, h2, hi –суми значень частоти зустрічуваності окремих співтовариств або декількох проб одного співтовариства.
Величину індикаторної значимості (S) визначають за такими даними:
Таблиця 3.2
|
Індикаторні організми |
S |
Умовні позначення сапробної зони |
|
Організми ксеносапробної зони |
О |
Х |
|
Організми полігосапробної зони |
1 |
О |
|
Організми бета –мезосапробної зони |
2 |
β |
|
Організми альфа –мезосапробної зони |
3 |
α |
|
Організми полісапробної зони |
4 |
Р |
Цікаві статті з розділу
Вплив діяльності ЗАТ Житомирський м’ясокомбінат на атмосферне середовище
Повітря,
вода, сонячна енергія, якісна їжа - це все першонеобхідні компоненти
нормального існування людини на нашій планеті. Без їжі людина може
прожити" місяць, без води - тиждень, а ...
Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність
теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед
людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер
і пов’язана із по ...
Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий
розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими
темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало
виявляти в середині ...