Проектування структури збалансованих сівозмін
Збалансована сівозміна - це сівозміна, у якій усі попередники - добрі, а між полями досягається мінімальна амплітуда коливань балансів гумусу та біогенних елементів.
Проектування сівозміни базується на визначених вище показниках збалансованої структури посівних площ (табл.4.2). для показників насичення структури посівів певними сільськогосподарськими культурами знаходимо найбільше спільне кратне, ділимо кожен показник структури на нього і визначаємо загальне число полів у сівозміні, яке може забезпечити таку структуру. Якщо полів більше 10-12, то доцільно розбити сівозміну на 2-3 так, щоб у кожній було не менше 4-х полів.[4-6]
Таблиця 4.3 - Розподіл полів сівозмін
Структура посівних площ |
% у структурі |
Найбільше спільне кратне |
Кількість полів | ||
загальна |
в сівозміні № | ||||
1 |
2 | ||||
багаторічні трави |
20 |
4 |
2 |
2 | |
ярі зернові |
15 |
3 |
2 |
1 | |
озимі зернові |
20 |
5 |
4 |
2 |
2 |
кукурудза на зерно |
30 |
6 |
3 |
3 | |
овочі |
15 |
3 |
1 |
2 | |
Разом |
100 |
20 |
10 |
10 | |
Ротація сівозміни, років |
10 | ||||
Тип |
польова | ||||
Вид |
зерно-траво-просапна |
Запровадження сівозмін здійснюється у два етапи: впровадження і освоєння.
На етапі впровадження необхідно правильно розподілити культури між сівозмінами і визначити кількість полів. Розмір поля визначають з таким розрахунком, щоб кожна культура займала одне або кілька полів, раціонально використовувалася сільськогосподарська техніка, трудові ресурси та ін. засоби виробництва. У міру можливості поля повинні бути правильної форми і приблизно однакового розміру.
Освоєння - це поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який триває 2-3 роки.[4]
Тому на етапі освоєння керуємося наступними умовами:
тривалість періоду освоєння - 2 роки;
на період освоєння площу під сівозміною розбиваємо на окремі поля (бажано, щоб у межах одного поля містилася одна агровиробнича група ґрунтів (одна ґрунтова відміна чи тип ґрунту) і створюємо вирівнювальні посіви.
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела.
...
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Радіоактивне забруднення
Особливе
місце у забрудненні оточуючого середовища займає радіоактивне забруднення.
Найбільшою з них у всій Європі є Чорнобильська катастрофа яка і стала наслідком
радіоактивного забрудненн ...