Коротка історія становлення екології як науки

Як і всі інші біологічні науки, екологія розвивалася безперервно, але нерівномірно. Як і більшість наук - екологія має свою передісторію. Нагромадження відомостей про спосіб життя, залежність від навколишніх умов, характеру розподілу тварин і рослин почалось дуже давно. Праці древньогрецьких філософів-природознавців Гіппократа, Арістотеля, Теофраста Ерезійського містять відомості екологічного змісту. Звичайно, вони не називаються відомостями екологічними, оскільки сам термін "екологія" нещодавнього походження. Отже, в історії екології, як і біології можна виділити певні періоди розвитку, які в часовому відрізку нерівноцінні. Так званий описовий етап тривав досить довго. Це період накопичення інформації про багатство тваринного та рослинного світу на нашій планеті, період відкриття нових континентів, кругосвітніх подорожей. Впродовж півтора тисячоліття накопичилась велика кількість інформації, яка Потребувала узагальнення. Таким чином настає другий етап розвитку - систематики, який пов'язується з іменами таких відомих вчених як К. Лінней та О. Гумбольдт.

Вперше сам Термін "екологія" згадується у праці Ернста Геккеля "Загальна морфологія організмів" у 1866 р. і "Природнича історія світотворення" (1868), де вчений вперше спробував дати визначення суті даного терміна. Однак, ще до Геккеля багато науковців епохи Відродження (XVII - XIX ст.) внесли свій вагомий вклад у цю науку, яку ще в ті часи екологією не називали. До прикладу А. Левенгук у XVIII ст. відомий як основоположник вчення про трофічні взаємовідносини та про регуляцію чисельності популяцій; французький вчений Ж. Бюффон порушив вперше проблему впливу зовнішніх умов на будову тварин. Відомий еволюціоніст, автор першого еволюційного вчення Ж.Б. Ламарк, вважав, що вплив «зовнішніх обставин» - одна з найголовніших причин пристосувальних змін організмів, еволюції тварин та рослин. Важливим етапом становлення екології як науки стала поява у 1859 р. книги Ч. Дарвіна "Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних порід у боротьбі за життя"': У своїй праці Дарвін чітко вказав на роль навколишнього середовища ("боротьба за існування" у природі) у природному доборі, як одного з основних рушійних сил еволюції.

Після виходу у світ праць Геккеля термін "екологія" поступово прижився і набув загального визнання. Друга половина XIX ст. характерна вивченням способу життя тварин та рослин та їх пристосування до кліматичних умов, і, га кож дякуючи роботам К. Мебіуса, становленням нової галузі екології -біоценології.

Отже, третій етап розвитку теоретичних засад екології розпочався з другої половини XIX століття, хоч як самостійна наука екологія сформувалась та і набула наукового визнання лише на початку XX ст. На цей час сформувались екологічні школи гідробіологів, ботаніків, зоологів, у кожній з яких розвивались певні сторони науки екології. У 20-х роках XX ст. в Європі та Америці були організовані екологічні наукові товариства, засновані журнали, а екологію почали викладати в університетах. У 30-х роках сформувалась нова галузь екології - популяційна екологія, основоположником якої є англійський вчений Ч. Елтон. Увага звертається на популяцію як самостійну одиницю. Центральними проблемами популяційної екології стали проблеми внутрішньовидової організації і динаміки чисельності. З початку 40-х років в екології виник принципово новий підхід у дослідженнях. У 1935 р А. Тенслі висунув поняття екосистеми, а у 1942 р. В. Сукачев обґрунтував уявлення про біогеоценоз. Живі організми почали вивчатися у їх відношенні до сукупності абіотичних факторів, з урахуванням закономірностей, що лежать в основі зв'язку всього угруповання й навколишнього середовища - кругообігу речовин та перетворення енергії.

Цікаві статті з розділу

Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...

Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...