Екологічна стежка

Мета дослідження – вивчення можливостей використання навчальної екологічної стежки в формування компетентностей природоохоронного напрямку.

Дослідники розглядають поняття компетентність в різних аспектах: готовність до професійної діяльності (Л.Гапоненко, В.Маслов); розвиток житттєвої компетентності дитини, яка має бути сумірною з вимогами життя (І.Єрмаков, О.Кононко); компетентність на базі здобутих знань, досвіду й діяльності учня (Е.Соф’янц); загальна здатність, що ґрунтується на досвіді, знаннях, цінностях (С.Шишов) та ін. У педагогічній науці немає однозначного визначення понять компетенції. Міжнародна комісія Ради Європи визначила компетентності як “загальні ключові вміння, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, ключові уявлення, опорні знання”. Компетенції особистості – готовність учнів використовувати засвоєні знання, навчальні вміння і навички, а також способи діяльності в практичному житті для виконання практичних і теоретичних завдань.

Ученими-педагогами компетентність розглядається як готовність і здатність особистості реалізувати знання й досвід у проблемній ситуації. Визначають шість груп ключових компетенцій: соціальні, інформаційні, комунікативні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, полікультурна [3]. Водночас учені визначають і предметні компетенції [1; 2; 4]. Це те коло питань, з якими студенти ознайомлюються під час опанування навчальних дисциплін, ті знання й уміння, якими вони оволодівають. Предметні компетенції є підґрунтям, базою, на якій формуватимуться ключові компетенції.

Навчальна екологічна стежка є ефективним засобом формування комплексу компетенцій, перш за все предметних та функціональних компетенцій природоохоронного спрямування. Студентами наукової проблемної групи “Сучасний стан довкілля та екологічна освіта” при кафедрі методики викладання біології була створена екологічна стежка на базі агробіологічного комплексу (АБК) МДПУ. Структура стежки включає шість станцій: 1) “Дендропарк”; 2) “Рідкі і зникаючі рослини”; 3) “Агрофітоценоз”; 4) “Лугова рослинність”; 5) “Квітково-декоративні рослини”; 6) “Без верби та калини нема України”.

На кожній станції за маршрутом екологічної стежки вивчено видовий склад флори та встановлено екскурсійні об'єкти, систематизовано інформаційний матеріал для екскурсій з різними категоріями відвідувачів, розроблена методика організації самостійної пізнавальної діяльності учнів на кожній станції. Під час проведення екскурсій за маршрутом екологічної стежки у студентів удосконалюються поняття, які є основою формування предметних природоохоронних компетенцій: рідкі та зникаючі види рослин, Червона книга України, ендемічні види, реліктові рослини, арборетум та ін.

Таким чином, використання навчальної екологічної стежки в навчальному процесі у ВНЗ сприяє формуванню у студентів комплексу компетенцій, як предметних, так і ключових.

Цікаві статті з розділу

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...

Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...