Вплив шумового забруднення на умови життєдіяльності людини

Шум є дуже специфічна проблема, тому що сприймається вона дуже суб'єктивно. Сильний шум не просто турбує людину, але й повільно погіршує слух, сприяє на нервову систему. Навіть несильний шум, звуки радіо, телевізора заважають розмові людей, викликають неспокій і порушують домашній спокій. Тому звук треба розглядати як потенційний забруднювач довкілля. Інтенсивність шуму (звуку) вимірюється в децибелах.

Головними джерелами шуму є рух транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного), промислові та господарські подразнювачі. Дослідженням доведено, що шум стає подразливим, починаючи з 65 децибел. Для порівняння:

- шелестіння листя – становить 10 децибел;

- у лісі рівень шуму ледь досягає 20 децибел;

- тиха розмова – 40 децибел;

- вуличний шум у місті – 70 децибел;

- відбійний молоток – 120 децибел;

- літак на старті – 130 децибел;

внаслідок впливу шуму на організм людини спостерігається: зниження слуху, захворювання нервової системи, уповільнюється реакція людини на подразнення, знижує увагу тощо, що призводить до підвищення травматизму.

Для зменшення негативного впливу шуму на здоров'я необхідно не на повну потужність включати магнітофон, програвач, телевізор. Крім того, перебуваючи у приміщенні, де є джерело шуму, треба користуватися шумозахисними пристроями. Це можуть бути ватяні вкладиші у вуха, спеціальні навушники.

Цікаві статті з розділу

Моніторинг навколишнього середовища
Моніторинг навколишнього середовища - це система спостережень і контролю, що проводяться регулярно, за певною програмою для оцінки стану навколишнього середовища, аналізу що відбуваються в ній процесі ...

Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування екосистеми, обгрунтовано ...

Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (д ...