Біотехнологія вермикультивування

У Японії для переробки стічних вод використовується метод, відомий як процес Ніїмік. Стічні води фільтруються крізь шари ґрунту, заселені дощовими черв'яками.

У Франції на водостічних спорудах в Тулуз-Жінесто за допомогою вермікультури вдалося понизити на одну третину витрати на очищення стічних вод. Є зведення про використовування вермікультури для переробки міських відходів і стоків в Італії, Данії, ФРН, Угорщині і інших європейських країнах.

Широко також поширене в світі (від Фінляндії до Австралії) дрібномасштабне культивування черв'яків в невеликих контейнерах. Черв'яки успішно переробляють кухонні відходи і частину органічних побутових відходів.

2 Технологія вермікультивування

Черв'яків можна вирощувати просто неба і в закритих приміщеннях. Усі розрахунки, пов'язані вермікультивуванням виконуються з розрахунку на одне ложем. Ложе – це одиниця виміру, якою користувалися американські дослідники, ділянка площею 2 м2.

Щільність заселення одного ложа може коливатись від 30 до 100 тис. черв'яків (дорослих, молодих і коконів з яйцями). На 1 ложе потрібно 10–12 ц органічних відходів на рік. Одне ложе дає щорічно 4–6 ц біогумусу і близько 30–100 кг біомаси черв'яка.

В наших умовах вермикультивування просто неба сезонне – з квітня по жовтень.

Ложа краще всього влаштовувати на ділянках з певним нахилом для забезпечення нормального стоку води під час дощів і запобігання утворенню калюж. Бажано, щоб підстилаючий ґрунт був піщаним або кам'янистим. Дощові черв'яки дуже бояться вітру. Для захисту від шкідників ложа потрібно влаштовувати на металевих сітках із загнутими краями.

Вітчизняні дослідники рекомендують робити ложа шириною 2 м, довжиною 50 м з відстанню між ними, яка забезпечить проїзд техніки.

В закритих приміщеннях черв'яків можна культивувати цілорічно з влаштуванням лож на бетонній підлозі або на стелажах ящиках, які розміщуються ярусами. В закритих приміщеннях вихід річний продукції більший вдвічі ніж при сезонному культивуванню.

Кормом для черв'яків і повинен містить достатню кількість целюлози (20–25%), мати оптимальну вологість (70–80%), температуру (19–20 °С) і кислотність (6,8–7,2). Шлам після анаеробного зброджування є найкращим субстратом для черв’яків.

Після закладки базовий субстрат безперервно зволожують 1 раз на день протягом 4-х днів, а потім щотижнево протягом 30 діб.

Одночасно з поливом в ложах вимірюється температура і кислотність. Оптимальною є температура 19–20 °С, а рН – 6,8–7,2. Підвищену кислотність корегують шляхом внесення гашеного вапна або крейди (300 г./м2).

Через 30 днів після закладки базового корму ложа заселяють черв'яками. Але перед цим знову потрібно виміряти усі показники та визначити пробу 50-ти черв'яків

Ложа заселяються черв'яками разом з компостом, в якому вони знаходилися. їх рівномірно розподіляють по поверхні ложа Заселення проводиться у денні години, тому що черв'яки бояться світла і швидко занурюються в субстрат. Після цього поверхня ложа зволожується і покривається соломою або мішковиною.

Цікаві статті з розділу

Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Г ...

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...