Властивості рослин, що використовуються у складі міських і приміських насаджень
Серед різних властивостей видів рослин, що використовуються у фітомеліоративних системах, виділяють наступні характеристики, що мають найбільше значення для досягнення високої ефективності фітомеліоративних заходів:
здатність рости в широкому діапазоні умов ґрунтового багатства, обумовленого механічним складом і запасом поживних речовин;
широкий діапазон толерантності до умов ґрунтового зволоження;
у ряді випадків, коли фітомеліоративні системи створюються в специфічних едафічних (ґрунтових) умовах, для досягнення бажаного ефекту необхідно використовувати рослини, спеціалізовані у рості на дуже багатих або, навпаки, дуже бідних місцевостях, або в умовах одночасного затоплення і засолення; рослини засолених місцевостей проявляють властивості високої стійкості до газо-аерозольних викидів;
висока стійкість (відповідно, низька чутливість) до промислових газо-аерозольних забруднень; як правило, листопадні дерева помірних широт і трав'янисті рослини посушливих місцевостей демонструють більш високу стійкість до цього фактора, чим, відповідно, хвойні рослини і рослини більш вологих місцевостей;
здатність поглинати забруднюючі речовини з атмосфери або водного середовища;
добре виражені фітонцидні властивості;
добре виражена здатність до іонізації атмосферного повітря;
гіллясті крони з густим листям або щільною хвоєю, що є необхідною умовою для використання рослин з метою шумопоглинання;
високі естетичні якості: рослини з красивими, декоративними кронами, паростками, квітками, плодами використовуються в архітектурно-планувальній фітомеліорації.
Списки видів рослин, що використовуються в озелененні населених пунктів України, місцевих і екзотичних з різними фітомеліоративними властивостями, приведені в табл.1. та табл.2.
Таблиця 1.
Властивості рослин, що використовуються для створення санітарно-захисних зон промислових підприємств і озеленення міст і населених пунктів з розвинутими промисловими функціями [3]
|
Українська назва |
Латинська назва |
Життєва форма |
Середня відносна стійкість до газопилових викидів, бал[1]. |
Поглинання S02 одною рослиною, г/вегет. період |
Поглинання пилу одною рослиною, кг/вегет. період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Дуб червоний*[2] |
Quercus rubra |
дерево |
4 | ||
|
Клен ясенолистний |
Acer negundo |
дерево |
4 |
30 |
33 |
|
Осика |
Populus tremula |
дерево |
4 |
20 | |
|
Тополя чорна |
Populus nigra |
дерево |
4 |
180 |
4 |
|
Черешня звичайна |
Cerasus avium |
дерево |
4 |
5 | |
|
Шовковиця біла* |
Morus alba |
дерево |
4 |
31 | |
|
Тополя канадська* |
Populus deltoides |
дерево |
3,8 |
180 |
34 |
|
Ясен звичайний |
Fraxinus excelsior |
дерево |
3,8 |
170 |
27 |
|
Верба козяча |
Salix caprea |
дерево |
3,75 | ||
|
Тополя лавролиста* |
Populus laurifolia |
дерево |
3,75 |
180 |
15 |
|
Тополя пірамідальна* |
Populus italica |
дерево |
3,75 |
180 |
30 |
|
Черемшина звичайна |
Padus avium |
дерево |
3,75 | ||
|
Яблуня домашня |
Malus domestica |
дерево |
3,75 |
50 |
5 |
|
Верба біла |
Salix alba |
дерево |
3,7 |
36 | |
|
Каштан кінський* |
Aesculus hippocastanum |
дерево |
3,6 |
100 | |
|
Айлант найвищий* |
Ailanthus altissima |
дерево |
3,5 |
24 | |
|
Грузнув граболистий |
Ulmus caprinifolia |
дерево |
3,5 |
80 |
IS |
|
Дуб черешковий |
Quercus robur |
дерево |
3,5 | ||
|
Клен гостролистий |
Acer platanoides |
дерево |
3,5 |
20 |
20 |
|
Клен польовий |
Acer campestre |
дерево |
3,5 |
20 | |
|
Липа серцелиста |
Tilia cordata |
дерево |
3,5 |
100 | |
|
Ясен зелений* |
Fraxinus lanceolata |
дерево |
3,5 |
30 | |
|
Грузнув гірський |
Ulmus montanus |
дерево |
3,3 |
80 |
23 |
|
Ялина колюча* |
Picea pungens |
дерево |
3,3 | ||
|
Тополя бальзамічна* |
Populus balsamifera |
дерево |
3,3 |
180 |
30 |
|
Тополя біла |
Populus alba |
дерево |
3,3 |
30 | |
|
Абрикос звичайний |
Armeniaca vulgaris |
дерево |
3,25 |
50 |
5 |
|
Клен татарський |
Acer tataricum |
дерево |
3,2 |
1 | |
|
Береза бородавчаста |
Betula verrucosa |
дерево |
3 |
90 | |
|
Грузнув гладкий |
Ulmus laevis |
дерево |
3 |
80 |
18 |
|
Горобина звичайна |
Sorbus aucuparia |
дерево |
3 |
50 |
5 |
|
Ялина звичайна |
Picea excelsa |
дерево |
2,5 | ||
|
Лох вузьколистий* |
Eleagnus angustifolia |
чагарник |
4 |
1,5 | |
|
Жимолость татарська |
Lonicera tatarica |
чагарник |
3,8 |
0,2 | |
|
Шипшина (різні види) |
Rosa spp. |
чагарник |
3,8 |
0,3 | |
|
Бересклет європейський |
Euonymus europaea |
чагарник |
3,7 |
0,6 | |
|
Лох сріблистий* |
Eleagnus argentea |
чагарник |
3,7 |
2 | |
|
Смородина золотава* |
Ribes aureum |
чагарник |
3,7 | ||
|
Бирючина звичайна |
Ligustrum vulgare |
чагарник |
3,6 |
0,3 | |
|
Бузина червона |
Sambucus racemosa |
чагарник |
3,6 |
0,4 | |
|
Смородина червона |
Ribes rubrum |
чагарник |
3,6 | ||
|
Карагана деревоподібна |
Caragana arborescens |
чагарник |
3,5 |
0,2 | |
|
Смородина чорна |
Ribes nigrum |
чагарник |
3,5 | ||
|
Спірея Вангутта* |
Spiraea [Vanhoutti] |
чагарник |
3,5 |
0,4 | |
|
Скумпія шкіряна |
Cotinus coggygria |
чагарник |
3,4 | ||
|
Спірея верболиста* |
Spiraea salicifolia |
чагарник |
3,3 | ||
|
Барбарис звичайний |
Berberis vulgaris |
чагарник |
3,25 |
0,3 | |
|
Бузок звичайний |
Syringa vulgaris |
чагарник |
3,25 |
1,6 | |
|
Глід (різні види) |
Crataegus spp. |
чагарник |
3,1 |
0,3 | |
|
Аморфа чагарникова |
Amorpha fruticosa |
чагарник |
3 |
0,2 | |
|
Калина звичайна |
Viburnum opulus |
чагарник |
3 | ||
|
Виноград дикий п’ятилистковий* |
Partenocissus quinquefolia |
ліана |
4,1 |
0,1 |
Цікаві статті з розділу
Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується
тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних
принципів територіальної організації влади ...
Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій
передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження.
Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем
(ГІС). Г ...
Оцінка родючості ґрунтів
З сучасних
природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні
лінійний розмив і площинний змив, на схилах долин та балок ґрунти середньо- і
сильнозмиті трапляються зсуви. ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.