Гідравлічні процеси формування якості води
Найменш ефективними з погляду розведення є берегові випуски. Більш ефективні руслові випуски. Вони являють собою трубопроводи, виведені безпосередньо в русло в місцях найбільш інтенсивного плину. Трубопровід закінчується одним або декількома оголовками. Найбільш ефективним типом руслового випуску є розсіюючий випуск. Він являє собою трубу-розподільник, що має кілька оголовків, розташованих уздовж труби.
Для кількісної оцінки процесу розведення використовують різні методи. До числа найбільш уживаних відносяться метод Фролова-Родзиллера - для водотоків, метод Руффеля - для водойм і метод Караушева, що має універсальний характер [18].
Метод Фролова-Родзиллера дає можливість визначити концентрацію речовини в максимально забрудненому струмені на заданій відстані від випуску стічних вод по формулі:
де Сmах - концентрація речовини в максимально забрудненому струмені, г/м3; Сф - концентрація речовини у воді вище випуску стічних вод (фонова концентрація), г/м3; Сст- концентрація речовини в стічній воді, г/м3; n - кратність розведення стічних вод на заданій відстані від випуску.
Кратність основного розведення визначається по методу Фролова, кратність початкового розведення - по методу Лапшова. Метод Руффеля використовується для оцінки розведення стічних вод, що скидаються через заглиблені зосереджені випуски у водойми з переважним вітровим плином. Метод Караушева базується на рівнянні турбулентної дифузії. Він дозволяє одержати просторову картину розподілу концентрації для будь-яких типів водних об'єктів.
Цікаві статті з розділу
Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її
складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування:
Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...
Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан
оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до
інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки
біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...
Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий
розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими
темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало
виявляти в середині ...