Міжнародні екологічні об’єкти та проблеми, особливості екологічних регіонів Європи
Спроби політичного забезпечення охорони навколишнього середовища в різних країнах не однакові. Лідером у формуванні принципів екологічної політики та її проведення є країни Західної Європи. У сучасній Європі, за французьким вченим Т.Лаво (1991), виділяють чотири великих регіони, що відрізняються екологічною політикою, яку вони проводять.
Перший регіон – країни півдня Європи, найменш екологічно розвинуті, з аграрною направленістю виробництва. Вони мають багато складних екологічних проблем та покладаються в їх вирішенні на фінансову допомогу з боку Європейського співтовариства.
Другий регіон – північна Європа, держави якої вирізняються найбільш гармонійним розвитком та раціональним використанням природних ресурсів. Вони успішно вирішують екологічні проблеми, спираючись на традиційно екологізований світогляд широких верств населення.
Третій регіон – країни північно-західної Європи, що вирізняються високим промисловим потенціалом та сильно забрудненим природним середовищем. Країни цього регіону мають достатньо засобів та коштів і з кінця 80-х років почали проводити енергійну екологічну політику.
Четверта група – країни східної Європи, які відрізняються дуже високим рівнем забруднення навколишнього середовища та не мають економічних і фінансових засобів для оперативного та стратегічного вирішення екологічних проблем[2].
Але на теперішній час ні одна країна не спроможна вирішити свої екологічні проблеми самостійно або співпрацюючи з декількома країнами. Потрібні чіткі узгоджені дії всіх країн, їх координація на міжнародно-правовій основі. Вирішення всіх цих проблем можливо лише на базі міжнародного співробітництва, що здійснюється на багатосторонній основі. Формами такого співробітництва є організація наукових та практичних зустрічей, створення міжнародних організацій; укладання офіційних договорів та угод, що координують спільні зусилля з охорони природи, а також діяльність міжнародних громадських партій та організацій (“зелених” та “екологістів”).
Цікаві статті з розділу
Екологічна мережа Донецької області
Природно-заповідна
справа в нашій країні на нинішньому етапі свого розвитку задекларована на
найвищому рівні як сучасний пріоритет довгострокової державної політики. Це,
безумовно, є свідче ...
Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво
є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний
потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...
Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття
Тема реферату "Природно-заповідні
території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного
різноманіття".
До складу природно-заповідних
територій входять діл ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.