Стандарти і нормативи якості навколишнього середовища
Стандарти якості навколишнього природного середовища складаються на основі сучасного стану технологій і є спробою узгодження екологічних і економічних інтересів суспільства. Існують стандарти міжнародні, державні, відомчі, стандарти підприємств. В них регламентуються гранично допустимі і тимчасово узгоджені викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище; гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у природних середовищах (воді, повітрі, ґрунтах, рослинних і тваринних організмах); орієнтовно безпечні рівні впливів техногенних забруднювачів на природне середовище; правила і методи природокористування, які зводять до мінімуму збитки, що завдаються природному середовищу; організація природоохоронної служби.
Екологічні стандарти юридично закріплюються в спеціальних нормативно-технічних документах, затверджуються державними органами і мають обов'язковий характер.
Вся сфера екологічного нормування і стандартизації використовує встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) або гранично допустимі дози (ГДД) шкідливих агентів. ГДК - це та найбільша концентрація речовини в середовищі і джерелах біологічного споживання (повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування), яка при більш чи менш тривалому впливі на організм (контакті, вдиханні, прийманні всередину) не шкодить здоров'ю і не викликає віддалених ефектів.
Розрізняють такі гранично допустимі концентрації:
- ГДКр з - гранично допустима концентрація речовини в повітрі робочої зони, мг/м3;
- ГДКм р - гранично допустима максимальна разова концентрація речовини в повітрі населених місць, мг/м3;
- ГДКсд - гранично допустима середньодобова концентрація токсичної речовини в повітрі населених місць, мг/м3;
- ГДКв - гранично допустима концентрація речовини у воді водойми господарсько-питного і культурно-побутового водокористування, мг/л;
- ГДКвр - гранично допустима концентрація речовини у воді водойми, що використовується для рибогосподарських цілей, мг/л;
- ГДКг - гранично допустима концентрація речовини в орному шарі ґрунту, мг/кг;
- ГДКпр (ДЗК) - гранично допустима концентрація (допустима залишкова кількість) речовини в продуктах харчування, мг/кг.
Для більш повної оцінки якості середовища використовують інший критерій - ГДЕН - гранично допустиме екологічне навантаження: для води - це ГДВ, г/с; для повітря - ГДП -гранично допустимий викид, г/с. Ці величини характеризують навантаження, яке створює те чи інше підприємство на навколишнє середовище за одиницю часу.
При вмісті в середовищі кількох токсичних агентів ураховують їх спільну дію, так званий ефект підсумовування негативного впливу.
Встановлюють також гранично допустимі рівні (ГДР) шумового та електромагнітного забруднення.
Найбільш істотним із розроблених стандартів є екологічний паспорт промислового підприємства.
Екологічний паспорт - це нормативно-технічний документ, який містить дані про використання підприємством ресурсів і визначення впливу його виробництва на навколишнє середовище.
В екологічному паспорті міститься така інформація:
- про підприємство і регіон його розміщення;
- про технології, що використовуються на підприємстві;
- кількісні і якісні характеристики використовуваних ресурсів (сировини, палива, енергії);
- кількісні характеристики продукції, що випускається;
Цікаві статті з розділу
Ліс як об'єкт правової охорони
В
Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових
ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на
практиці застосування цієї норматив ...
Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність
України є її національним багатством. Особливості географічного положення
України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її
території багатої рослин ...
Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська
область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході
межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному
сході - з Харківською, на півдні - ...