Регламентація місткості забруднюючих речовин у промислових накопичувачах
Стічні води, що фільтруються з накопичувача, забруднюють у першу чергу, верхню частину водоносного обрію, потом забруднення поширюється в глибину. У малопотужних обріях забруднюється весь обрій, а в обріях значної потужності - верхня і середня частини. Тому приймається , що змішування стічних вод, що фільтруються з накопичувачів у підземні води, відбувається цілком при потужності шару менш 20 м; на 80 % при 20- 40 м; на 70 % при потужності шару більш 40 м.
Відстань у м (хо), що проходять забруднені води протягом року (365 днів) униз по потоці підземних вод.
, (3.1)
де Кф – коефіцієнт фільтрації ,м/добу;
і - гідравлічний ухил;
n- пористість ґрунтів.
Якщо відома відстань (L) від краю полігона до ріки, у яку розподіляються ґрунтові води, то можна визначити, через скількох років забруднення досягає ріки
(3.2)
Відстань розподілу забруднюючих речовин нагору по потоці приблизно можна прийняти рівним 100 м, а в бічні сторони 20-200 м , тобто границя розподілу забруднюючих речовин по потоці обмежується нагору за течією і з боків і не обмежується вниз по потоці ґрунтових вод.
Граничний зміст токсичних речовин у промислових рідких відходах у накопичувачі розраховується по формулі
, (3.3)
де Сr – гранична місткість токсичні речовини в промислових рідких відходах у накопичувачі, мг/л;
Смах – максимальна задана концентрація токсичної речовини в підземних водах під нагромаджувачем (10 ГДК ), мг/л;
Со – кількість токсичної речовини в ґрунтових водах у природних умовах, мг/л;
m – потужність водоносного обрію, м;
Кm - безрозмірний коефіцієнт, що відображає процес змішування стічних вод з підземними в залежності від потужності водоносного обрію;
L – довжина блоку накопичувача, м;
n – пористість водоносних порід;
W – річний обсяг стічних вод, що скидаються в нагромаджувач, м3;
0,2W – річний обсяг стічних вод, що фільтрується з накопичувача, м3.
Х0 = 365*і*Кф,
де Кф – коефіцієнт фільтрації водоносних порід, м/добу;
і – гідравлічний ухил.
Т = tе +5 – розрахунковий час, по закінченні якого концентрація токсичної речовини в підземних водах не повинна перевищувати значення Сmax
tе – час експлуатації накопичувача (15 – 20 рокiв).
5 – середня кількість років інфільтрації стічних вод після припинення чи експлуатації скидання в сховище рідких відходів.
Якщо =0, чи якщо зміст забруднюючої речовини в природних умовах дуже маленький, то формула (3.3) буде мати вид:
Для визначення абсолютно припустимої маси токсичної забруднюючої речовини в накопичувачі
, (3.4)
де G – маса токсичної речовини в накопичувачі, кг;
- граничний вміст токсичної речовини в промислових рідких відходах, мг/л;
W – річний обсяг стічних вод, що скидаються в накопичувач, м3.
3.1.1 Розрахунок місткості забруднюючих речовин у промислових накопичувачах
Розрахувати Сr та G токсичної речовини (Pb) у промислових рідких відходах у накопичувачі при наступних вихідних даних: ГДК (Pb) = 0,03 мг/дм3 (ГОСТ 2874-82); Сmax=10·ГДК=0,3 мг/дм3; L=550 м; W=5*105 м3; te=15 років; m=20 м; Кm=1; n=0,1; КФ=10 м/добу; і=0,001; С0=0,001 мг/дм3 (мг/л).
Відстань, що проходять забруднені води протягом року (365 днів) вниз за потоком підземних вод визначається за формулою (3.1):
Цікаві статті з розділу
Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно -
захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з
метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих
зонах можна розміщувати адміністр ...
Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних
процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення
Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...
Ефективність заходів по покращенню якості води
Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову
роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Величезне значення
вода має в промисловому і сільськогосподарському ви ...