Природні умови, об’єкти та методи досліджень

Основним місцем проведення досліджень був ботанічний сад ДАУ. Досліджувані види рододендрона приурочені до помірного і прохолодного клімату. За допомогою порівняльної характеристики кліматичних умов району інтродукції та умов природних ареалів зростання досліджуваних видів, можна передбачити та оцінити особливості процесу акліматизації інтродуцентів в умовах Житомирського Полісся.

Проводилися такі фенологічні спостереження:

визначення тривалості періоду спокою;

динаміка сезонного приросту пагонів;

розвиток генеративних бруньок;

інтенсивність цвітіння та плодоношення;

зимостійкість;

транспіраційна здатність рослин.

Період спокою. Дослідженнями встановлено, що в умовах Житомирського Полісся бруньки досліджуваних видів рододендрона не мають органічного спокою і входять у стан вимушеного спокою у III декаді серпня – III декаді вересня. Триває період спокою від 195 – 217 днів (у далекосхідних та сибірських видів) до 246 – 262 днів (у північноамериканських та європейських видів). На основі даних про сезонний розвиток рододендронів в умовах Житомирського Полісся України за строками початку і закінчення вегетації виділено три фенологічні групи: рання (РР) – Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. Sicotense; середня (СС) - Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. occidentale, Rh. schlip­penbachii, Rh.vaseyi та пізня (ПП)— Rh. catawbiense, Rh. Ponticum [3].

Шляхом порівняння початку і закінчення вегетації рододендронів із зимостійкістю, як однією з головних ознак стійкості інтродукованих рослин у помірній зоні, установлено, що більшість видів всіх феногруп, незалежно від їхнього походження, досить стійкі в умовах інтродукції. Виключення складають 3 види: Rh. occidentale, Rh. mucronulatum, Rh. ponticum. Середня тривалість вегетації рододендронів в умовах Житомирського Полісся становить 185 ± 8 днів. Ця цифра близька до середньої тривалості періоду вегетації аборигенних рослин (208 ± 9 днів). Однак, річний цикл розвитку рододендронів феногруп РР (Rh. dauri­cum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense) і ПП (Rh. ponticum) в окремі роки не завжди узгоджується з клімаритмікою району інтродукції, що призводить до зниження або відсутності цвітіння і плодоношення названих видів [3].

Динаміка сезонного приросту пагонів. Встановлено, що початок росту пагонів у більшості досліджуваних видів рододендрона розпочинається у першій декаді травня при середньодобових температурах повітря 11,0–18,5°С і сумах активних температур 254,7–511,6°С. Завершується ріст утворенням генеративної або вегетативної бруньки у липні — на початку серпня. Найтривалішим ростом відзначаються пагони Rh. ponticum (135±9 днів), для яких характерно два періоди росту різної інтенсивності. Найкоротшим — Rh. schlippenbachii Maxim. (46 ± 3 дні). Решта видів за тривалістю росту пагонів займають проміжне положення. Установлено, що види родо­дендрона, які рано закінчують ріст (червень–липень) та лігніфікацію пагонів, є більш зимостійкими у порівнянні з видами, які пізно закінчують ці процеси. Виключення становлять Rh. smirnowii та Rh. catawbiense, які хоч і рано закінчують приріст, проте їх лігніфікація продовжується до кінця вересня. Однак, це не впливає негативно на їх зимостійкість.

Інтенсивність цвітіння і плодоношення. Тривалість цвітіння інтродукованих рододендронів є їх видовою особливістю і варіює в межах 16–22 днів. Підтверджено, що зміна строків цвітіння рододендронів знаходиться у прямій залежності від географічного положення і кліматичних умов місця інтродукції. . У Rh. ledebourii та Rh. occidentale іноді спостерігали повторне цвітіння у осінні місяці. У Rh. ponticum за роки досліджень цвітіння було відсутнім через низьку зимостійкість генеративних бруньок.

Інтенсивність цвітіння рододендронів іноді понижувалась під впливом несприятливих кліматичних умов у зимово-весняний період. Тривалий екстремальний період засухи на фоні високих температур повітря під час закладання і формування репродуктивних органів рододендронів (червень–липень місяці), як правило, негативно впливає на цей процес, що призводить до зниження у наступному році інтенсивності цвітіння та рясності плодоношення [1,2].

Цікаві статті з розділу

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного ро ...

Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характ ...

Екологічні проблеми деяких водних екосистем України
Тема реферату "Екологічні проблеми деяких водних екосистем України". В рефераті розглянуто екологічні проблеми водних екосистем України, а саме: - Азовського моря; - ...