Флора Житомирського Полісся
У долинах річок і в заплавах, крім вільхи чорної (Alnus glutinosa (L.) Gaertn) досить поширені верби біла (Salix alba L.) й ламка (S. fragilis L.), осокір (Populus nigra L.), до яких подекуди домішуються тополі біла (Рор-ulus alba L.) та сіра (P. canescens (Ait.) Smith). Вони формують як чисті, так і змішані насадження.
Підлісок у лісових насадженнях Житомирського Полісся відносно бідний. До його складу найчастіше входять горобина звичайна (Sorbus aucu-paria L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.), бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosa Scop.), ліщина звичайна (Corylus avellana L.). Зрідка в підліску й на узліссях трапляються глід український (Crataegus ukraini-са Pojark.) , терен звичайний (Primus spinosa L.), барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.), бузини чорна (Sambucus nigra L.) й червона (S. race-mosa L.), жимолость пухнаста (Lonicera xylosteum L.). У північно-західних районах Волинського Полісся значне поширення має яловець звичайний (Juniperus communis L.), а у західній частині Житомирського Полісся – рододендрон жовтий (Rhododendron luteum Sweet) [9-12]. Питома вага насаджень з пануванням твердолистяних порід становить – 9,7% та м'яколистяних – 25,8% загальної вкритої лісом площі [15].
У віковій структурі насаджень Полісся переважають молодняки (60,9%), середньовікові деревостани становлять 26,1%, достигаючі 9,1%, стиглі та перестійні – лише 3,9% вкритої лісом площі. Середній річний приріст насаджень коливається у межах 3,5-4,2 м3 на 1 га.
За господарським значенням ліси держлісфонду розподілені на дві групи. Ліси першої групи є фактором поліпшення кліматичних, гідрологічних, ґрунтових умов, тобто виконують переважно природоохоронні функції і належать до таких категорій:
· водоохоронні – смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів;
· захисні ліси – протиерозійні, захисні смут лісів вздовж залізниць, автомобільних шляхів;
· санітарно-гігієнічні та оздоровчі, в тому числі ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств; ліси в межах природно-заповідного фонду.
Проведення в них комплексу лісогосподарських заходів спрямоване на посилення водоохоронно-захисних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісу. Деревину в таких лісах заготовляють під час проведення рубок догляду, санітарних і вибіркових рубок перестійного лісу.
Ліси другої групи поряд з екологічним, мають експлуатаційне значення і є головним джерелом отримання ресурсів деревини. Зростання природоохоронної ролі лісів Полісся поступово веде до зміни співвідношення лісів першої та другої груп на користь першої [27].
Зникнення і вимирання видів зумовлене геологічним часом, їх реліктивним характером, а також посилюючим антропогенним тиском на живу природу. Полісся – це той географічний регіон України, де найбільше збереглося реліктових п’ядичів (плаунів) і папоротей. Ще у 19 ст. В. В. Монтрезор та Р. І. Собкевич в околицях Житомира на прибережних скелях Тетерева виявили вудсію ельбську і альпійську – релікти третинного періоду. Тут знайшли притулок гронянка півмісяцева і списовик Брауна, листовик сколопендровий і фегоптерис з’єднуючий. На теренах регіону є релікти і серед магналієцвіти. Тут поки що успішно процвітає поліський красень рододендрон жовтий, частина популяцій якого знаходиться на Кавказі, на дистанції в 1000км один від одного, як свідчення про зруйнований міст між епохами. У реліктовому стані на Словоченсько-Овруцькій височині перебуває плющ звичайний, що втратив повністю репродуктивні властивості [4].
Отже, у сучасному рослинному покриві Житомирського Полісся основна роль належить лісовій та болотній рослинності як за зайнятою площею, так і за функціональним значенням.
Цікаві статті з розділу
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Екологія міських систем
Що являє собою місто? Передусім,
місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення
знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є
протиле ...
Моніторинг забруднення ґрунтів території
Актуальність теми. Моніторинг земель - це система спостережень за станом земель, на підставі яких розробляють рекомендації щодо запобігання негативним явищам і усунення їх, здійснення контролю за вико ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.