Використання закордонного досвіду водоспоживання та водовідведення при аналізі екологічного стану водного середовища України

Характеристика господарства. Швидкими темпами розвиваються галузі промисловості, які виробляють інвестиційні товари: хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування, електротехніка, авіабудування, точна механіка, а також нові галузі - виробництво пластмас, синтетичного волокна, електронних приладів. Німеччина займає 5 місце в світі по виробництву сталі. Головні райони концентрації чорної металургії — захід кам'яновугільного басейну Рурського. Рівень забезпеченості сільськогосподарськими продуктами складає 85%. Провідною галуззю є скотарство (4/5 вартостей продукції). Рослинництво розвинене в районах з високою родючістю грунтів. Вирощують в основному зернові: пшеницю, ячмінь, жито, а також кукурудзу і цукровий буряк. [36, стор. 42]

Екологічні проблеми Німеччини

Найбільш загрозливі розміри прийняло забруднення атмосфери, пов'язане зі вступом в неї діоксиду вуглецю, діоксиду сірки, оксидів азоту, різних аерозолів. Щорік викиди діоксиду вуглецю (СОг) в Германії складали в кінці 90-х рр. близько 860 млн. т, а викиди вуглецю з розрахунку на одного жителя досягали 5-10 т/год. Забруднення атмосфери діоксидом сірки (8С>2) і оксидом азоту (N0) в кількісному відношенні значно менше, ніж СОг. Емісія 8Ог складала - 5 млн. т/год. По емісії N0 Німеччина є лідером в Європі. Проте, поширення викидів також значно. Джерелами викидів діоксиду сірки є ТЕС, різні промислові підприємства, об'єкти комунально-побутового господарства, а головним джерелом викидів діоксиду азоту - автотранспорт.

Негативні наслідки емісії з'єднань сірки і азоту виражається в першу чергу у виникненні таких негативних явищ як зміг і кислотні осідання. Так, наприклад, зимовий або чорний зміг часто можна спостерігати в Берліні, Штутгарті, Лейпцігу. Кислотні осідання випадають у вигляді дощу і снігу і викликають підкислення водоймищ, грунтового покриву, пригноблення лісової рослинності, руйнування будівель і споруд. [36, стор. 108]

Шумове забруднення — понад усе пов'язано з атмосферою. У Німкччині мільйони людей живуть в умовах постійного перевищення допустимих норм шуму і в умовах, коли шум замовкає тільки в нічний час.

Забруднення гідросфери під дією промислової сільськогосподарської і комунально-побутової діяльності досягло крупних розмірів. Це відноситься і до фізичних, і до хімічних забруднень середовища, причому як річковий, так і морський. Головною загрозою для водних ресурсів річок служать стічні води (перше місце займають промислові стоки, друге – коммунально-побутові, третє – сільськогосподарські). Як вже було відмічено, підкислення в результаті випадання кислотних опадів також негативно позначається на якості річкових і озерних вод. Найбільш забрудненими є, так звані, міжнародні річки – Дунай, Рейн Ельба, Одер. Для таких річок дуже характерне трансграничне перенесення забруднень. Так, наприклад, забруднення Ельби у верхній течії в найбільшій мірі позначається саме у ФРН.

Рейн вважався до останнього часу найзабрудненішою річкою Європи. На його берегах живе близько 25 млн. чіл. і знаходиться основна частина важкої промисловості ФРН, ведеться активне землеробство, плодівництво, виноградарство. Міжнародний рейнський флот налічує більше 10 тис. вантажних судів. В результаті до Рейну поступає безпосередньо або з припливами комунально-побутові стоки від населених пунктів з 50 млн. жителів. Спеціальна комісія ООН, яка обстежувала Рейн в 70-х рр., визнала цю річку придатною лише для судноплавства. Воду з Рейну було заборонено вживати не лише для пиття, але і для поливання садів і городів.

Антропогенне забруднення морського середовища відбувається в основному двома шляхами: з суші (перш за все стоки річок) і в результаті діяльності в морських акваторіях (експлуатаційні сливи і аварійні викиди з морських судів, наслідку аварій на бурових платформах, підводних трубопроводах). Джерелами забруднення Північного і Балтійського моря є інтенсивне судноплавство, нафтовидобування і особливо річкові виноси. Річки щорік виносять сотні тонн хлоридів, фосфатів і нітратів. В результаті, в прибережних ділянках морів почастішали випадки бурхливого розростання отруйних водоростей, що викликають так звані «червоні приливи». Вперше такі «приливи» були виявлені за допомогою космічних знімків ще в 1970 р. Вони є смугою забруднень що протягнулася уздовж південного берега Північного і Балтійського моря, ширина її вагалася від 7-10 до 100-120 км. поблизу найбільш крупних джерел забруднених стоків суші. Для Північноморського побережжя Європи характерні також «чорні приливи», які викликаються катастрофами супертанкерів в берегів. [36, стор. 68]

Цікаві статті з розділу

Сучасні напрямки природоохоронної пропаганди
Всім добре відомо, що таке реклама. Її вплив на свідомість окремих осіб та суспільну свідомість в цілому останнім часом стає все помітнішим. Не важко помітити, що реклама стосується речей. П ...

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...

Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини, збільшення тривалості та поліпшен ...