Водовідведення, його види і особливості
доцільність локального очищення стічних вод окремих цехів підприємства;
самоочищающую здатність водоймища, умови скидання в нього стічних вод і необхідну міру їх очищення;
доцільність вживання того або іншого методу очищення.
При варіантному проектуванні систем, що водовідводять, і очисних споруд на підставі техніко-економічних показників приймається оптимальний варіант.
До основних способів водовідведення в міській смузі слід віднести каналізацію.
Каналізація – складова частина системи водопостачання і водовідведення, призначена для видалення твердих і рідких продуктів життєдіяльності людини, господарчо-побутових і дощових стічних вод, з метою їх очищення від забруднень, і подальшої експлуатації або повернення у водоймище. Необхідний елемент сучасного міського господарства. Порушення його роботи може погіршити санітарно-епідеміологічну ситуацію в місті.
Також каналізацією називають будь-яку систему каналів, наприклад, кабельна каналізація служить для прокладки під землею кабелів[2, стор. 182].
По цілях і місцерозташуванні систему каналізації можна розділити на три великі розділи:
внутрішня каналізація – система збору стоків усередині будівель і споруд і доставки їх в систему зовнішньої каналізації;
зовнішня каналізація – система збору стоків від будівель і споруд і доставки їх до споруджень очищення або до місця скидання у водоприймальник;
система очищення стоків.
По збираних стоках каналізація підрозділяється на:
господарчо-побутову каналізацію (позначення К1);
зливову каналізацію (позначення К2);
виробничу каналізацію (позначення К3).
Господарчо-побутова каналізація буває:
централізована;
автономна.
Внутрішня каналізація будівель, як правило, має наступні елементи:
водоприймальні прилади:
§ раковини;
§ миття;
§ унітази;
§ пісуари;
§ трапи;
§ душові піддони;
§ водозбірні воронки;
§ виробниче устаткування.
система трубопроводів:
§ вентиляційні стояки, що виводяться на крівлю або вакуумні клапани;
§ підведення і колектора – горизонтальні трубопроводи;
§ стояки – вертикальні трубопроводи;
§ ревізії і прочищення;
§ випуски в зовнішню каналізацію;
§ замочна арматура на випусках;
§ звукова ізоляція.
додаткові елементи:
§ системи підкочування стоків;
§ локальні системи очищення.
Зовнішні каналізаційні мережі, як правило, є самотічними, прокладаються з ухилом по ходу стоків.
Зовнішня каналізація може бути організована по наступних системах:
загальносплавна – колектори приймають і дощові і господарчо-побутові стоки;
роздільна – існують окремі колектори для прийняття дощових і господарчо-побутових стоків;
напівроздільна – мережі окремо збирають дощові і господарчо-побутові стоки, доставляючи їх в загальносплавний колектор.
Зовнішня каналізація підрозділяється на:
внутрішньодворові мережі;
вуличні мережі;
колектори.
Елементами зовнішніх мереж є:
трубопроводи;
колодязі (оглядові, поворотні, перепадні і так далі). Як правило, колодязі забезпечені люками з кришками і скобами для спуску в них обслуговуючого персоналу;
насосні станції підкочування;
локальні очисні споруди;
випуски у водоприймальники.
Висновок
У даній главі розглянуто загальні відомості про водовідведення, його різновиди та найбільш характерні особливості. Основну увагу приділено класифікації стічних вод та каналізації, як основному шляху водовідведення в умовах міста. Приведено типи каналізаційних систем, їх основні частини та методи ефективного використання.
Цікаві статті з розділу
Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий
розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими
темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало
виявляти в середині ...
Поняття природних ресурсів
Природні ресурси - це природні компоненти та сили природи, що
використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети
споживання для задоволення матеріальних і духовни ...
Квартира як біогеоценоз
Біогеоценози - елементарні одиниці
біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також
ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто
багатор ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.