Стан води у водосховищі Сасик
Перший період – 80-ті роки-перша половина 90-х років. У цей період значні об’єми води Сасику забирались на зрошування, скидалось у море біля 600 млн. м3 у рік, суттєво збільшилася сумарна річна витрата річок Когильник і Сарата. Коефіцієнт водообміну водосховища складав 2,24 рази на рік, тобто забезпечувалась відносно висока (для цієї водойми) проточність.
Другий період – з другої половини 90-х років і по сьогоднішній день з нашої точки зору можна вважати періодом формування сучасної екологічної ситуації у Сасицькому водосховищі. Він характеризується уповільненим зовнішнім водообміном, зниженням об’ємів забору води на зрошення, відносним зменшенням відмітки рівня поверхні водосховища. До 2000 р. коливання рівня вільної поверхні Сасика повторювало коливання рівня води в Дунаї, хоча з меншою амплітудою. Починаючи з другої половини 2000 року рівень води в озері фактично підтримується на нульовій відмітці відносно Балтийської системи. Лише восени 2004 року рівень вільної поверхнї дещо знизився у зв‘язку з відкачкою води насосними станціями для проведення робіт, пов‘язаних з укріпленням берегів водойми. Такий відносно стабільний рівень води суттєво зменшує підтоплення прилеглих територій і наближає обсяги надходження ґрунтових і підземних вод до величин, характерних для лиману.
Вода водосховища Сасик має загальну мінералізацію у 1,5 – 5 разів, вміст хлоридів у 1,5 – 2,0 рази віще норми пісних водойм, має високу токсичність, через масове розмноження синьо-зелених водоростей та накопичення металів:
Найбільша концентрація важких металів знаходиться на місці входу каналу Дунай-Сасик у водоймище, що свідчить про високий рівень забруднення дунайської води.
Згідно з Державним стандартом вода опрісненого водосховища Сасик являється обмежено придатною та непридатною з небезпеки засолення ґрунту та токсичного впливу на рослини.
Головний висновок щодо якості води Сасицького водосховища (з точки зору водокористування) полягає в тому, що за вмістом основних контрольованих показників вода водосховища була незадовільна за тим чи іншим показником якості води, для того чи іншого виду водокористування.
Цікаві статті з розділу
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
Значення водних артерій важко переоцінити.
Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її
повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. ...
Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми
(ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера).
Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.