Техногенні родовища: терміни, визначення, основні поняття

До другого різновиду техногенних утворень з брилово-щебенистим характером компонентів, що складають їх, відносяться відвали гірських порід мідних рудників зі значним вмістом в них сульфідних мінералів, які досить швидко піддаються процесу окислення. При цьому процесі відбувається руйнування первинних порід зі складними перетвореннями їх у глинисто - щебенистий агрегат і виносом металів у НС. Залежно від мінерального складу сульфідного вкраплення у води та ґрунти виносяться мідь, свинець, вісмут, миш’як, сурма та інші шкідливі для природного середовища важкі метали. Можливість використання техногенних утворень цього типу, особливо старих (30-50 років), є обмеженою.

Таким чином, ці техногенні утворення в першу чергу слід оцінювати як джерела підвищеної екологічної небезпеки і лише потім як об’єкти економічно вигідною утилізації.

Численними і більш складними є техногенні об’єкти намивного типу, представлені хвостосховищами збагачувальних фабрик. Процеси формування просторово роз’єднаних зон підвищеної концентрації різних металів у них мали місце як в процесі самого складування, так і під впливом пізніших процесів окислення і перерозподілу за участю водних розчинів. Заскладовані хвости збагачення являють собою подрібнену масу з тонкодисперсного матеріалу з водонасиченням до 20-50%, щільністю 2,5-4,6 г/см3, вміст глинистих частинок досягає 50%. Для них характерна безструктурність, висока водопроникність і легка вивітрюваність.

Залежно від крупності хвостові відкладення поділяються на грубозернисті (з діаметром часток більше 0,5 мм понад 50%), середньозернисті (з діаметром часток 0,5-0,25 мм понад 50%), дрібнозернисті (з діаметром часток 0,25 - 0,1 мм понад 75 %) і пилоподібні (з діаметром часток менше 0,1 мм менше 75%). Більшість фабрик скидає відходи, представлені пилоподібним матеріалом по флотаційній технології збагачення і дрібнозернистим матеріалом по гравітаційній технології. На ділянках, близьких до місця випуску пульпи і близько дамби хвостосховища, крупність намитих хвостів зростає і є максимальною.

У процесі накопичення хвостів виникають макро- і мікрошарові текстури, утворення яких пояснюється особливостями технології робіт з намиву (мікротекстура) і турбулентністю потоку, який несе суспензії (мікрослоістость ).

Корисні компоненти, що містяться в хвостах збагачення, які не розподіляються рівномірно по всьому об’єму хвостосховища, а утворюють досить чіткі і просторові зони підвищених концентрацій, контрольовані періодами відпрацювання родовищ і положенням пульпопроводу. Металоносні ділянки мають складну внутрішню будову і представлені системою роз’єднаних пластоподібних, лінзоподібних, ізометричних і неправильної форми тіл з підвищеним вмістом різних корисних металів [11].

Цікаві статті з розділу

Квартира як біогеоценоз
Біогеоценози - елементарні одиниці біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто багатор ...

Еколого-біологічні дослідження місцевості
Найважливішим засобом екологічної освіти є організація різноманітних видів діяльності школярів безпосередньо в природному середовищі, в світі природи. Дане положення вимагає створення «учбов ...

Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного середнього значення в результаті процесів с ...