Техногенні родовища: терміни, визначення, основні поняття
До другого різновиду техногенних утворень з брилово-щебенистим характером компонентів, що складають їх, відносяться відвали гірських порід мідних рудників зі значним вмістом в них сульфідних мінералів, які досить швидко піддаються процесу окислення. При цьому процесі відбувається руйнування первинних порід зі складними перетвореннями їх у глинисто - щебенистий агрегат і виносом металів у НС. Залежно від мінерального складу сульфідного вкраплення у води та ґрунти виносяться мідь, свинець, вісмут, миш’як, сурма та інші шкідливі для природного середовища важкі метали. Можливість використання техногенних утворень цього типу, особливо старих (30-50 років), є обмеженою.
Таким чином, ці техногенні утворення в першу чергу слід оцінювати як джерела підвищеної екологічної небезпеки і лише потім як об’єкти економічно вигідною утилізації.
Численними і більш складними є техногенні об’єкти намивного типу, представлені хвостосховищами збагачувальних фабрик. Процеси формування просторово роз’єднаних зон підвищеної концентрації різних металів у них мали місце як в процесі самого складування, так і під впливом пізніших процесів окислення і перерозподілу за участю водних розчинів. Заскладовані хвости збагачення являють собою подрібнену масу з тонкодисперсного матеріалу з водонасиченням до 20-50%, щільністю 2,5-4,6 г/см3, вміст глинистих частинок досягає 50%. Для них характерна безструктурність, висока водопроникність і легка вивітрюваність.
Залежно від крупності хвостові відкладення поділяються на грубозернисті (з діаметром часток більше 0,5 мм понад 50%), середньозернисті (з діаметром часток 0,5-0,25 мм понад 50%), дрібнозернисті (з діаметром часток 0,25 - 0,1 мм понад 75 %) і пилоподібні (з діаметром часток менше 0,1 мм менше 75%). Більшість фабрик скидає відходи, представлені пилоподібним матеріалом по флотаційній технології збагачення і дрібнозернистим матеріалом по гравітаційній технології. На ділянках, близьких до місця випуску пульпи і близько дамби хвостосховища, крупність намитих хвостів зростає і є максимальною.
У процесі накопичення хвостів виникають макро- і мікрошарові текстури, утворення яких пояснюється особливостями технології робіт з намиву (мікротекстура) і турбулентністю потоку, який несе суспензії (мікрослоістость ).
Корисні компоненти, що містяться в хвостах збагачення, які не розподіляються рівномірно по всьому об’єму хвостосховища, а утворюють досить чіткі і просторові зони підвищених концентрацій, контрольовані періодами відпрацювання родовищ і положенням пульпопроводу. Металоносні ділянки мають складну внутрішню будову і представлені системою роз’єднаних пластоподібних, лінзоподібних, ізометричних і неправильної форми тіл з підвищеним вмістом різних корисних металів [11].
Цікаві статті з розділу
Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
При мінімальній забезпеченості водними ресурсами необхідної якості
Україна займає провідне місце у світі по питомій кількості стічних вод, що
утворяться, (більше 2 м3/чол. у добу). Недостатн ...
Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
В наш час дуже актуальною проблемою
для всього людства є енергозабезпечення. З кожним роком традиційних
енергетичних джерел таких як нафта, газ та вугілля становиться все менше і
менше, і ц ...
Система контролю забруднення
З появою людей на Землі
почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у
біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і
розповсюджуючись ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.