Роль і значення ґрунтів в боротьбі з забрудненням. Екологічне нормування техногенних забруднень

у = 1,23 + 0,48 lg x

де у - ОДК в мг/ кг грунту, х — допустима залишкова кількість (ДЗК) в мг/кг продукту харчування. Коли вміст залишкових кількостей пестицидів у рослинах не допускається, для розрахунку використовують величину чутливості офіційно затвердженого методу визначення даного препарату в рослинах. Використання даного методу можливо тільки для пестицидних препаратів й, як показало зіставлення розрахункових й експерементально встановлених ГДК, припускає помилку в межах 2 ГДК. У зв'язку з тим що в грунті, як правило, присутні декілька забруднювачів, навіть у випадку обробки грунту тільки агрохімікатами, Київським НДІ загальної і комунальної гігієни ім. А.М.Марзєєва запропонований груповий метод нормування сумішей й груп хімічних речовин у ґрунті. Суть методу зводиться до того, що для прискорення обгрунтування ГДК речовин однієї хімічної групи, близьких по структурі, фізико-хімічним й токсичним властивостям, шляхом глибокого експериментального вивчення одного найбільш типового представника даної групи обґрунтовують ГДК для всіх сполук. Так, була встановлена ГДК для групи симетричних триазинів, які широко застосовуються в сільському господарстві.

ГДК хімічних речовин для реальних ґрунтових типів - величина умовна, встановлена в експерементальних, строго регламентованих лабораторних умовах, тому служить лише одиницею масштабу, від якої ведуть вимір ступеня небезпеки забруднення ґрунту хімічними речовинами. Для конкретних грунтово-кліматичних умов повинний бути встановлений регіональний норматив, що забезпечує безпеку вмісту залишків забруднювача для біоти й організму людини, оскільки на поводження токсиканта в ґрунті в реальних умовах впливає, як ми бачили, різноманіття ґрунтових (рН, ємність поглинання, вміст органічного вуглецю й ін.) й кліматичних (опади, сума температур, рівень інсоляції й ін.) факторів. Варіантів й комбінацій грунтово-кліматичних умов у природі дуже багато, тому експериментально встановлювати регіональне ГДК практично неможливо й економічно не вигідно. У зв'язку з цим у якості регіональних нормативів гігієністами запропоновано використовувати величини ГДРВ й ДЗК, які розраховуються із врахуванням величини ГДК й стабільності препарату в різних грунтово-кліматичних умовах, що визначаються у лабораторних або натурних умовах. При науковому обґрунтуванні величин ГДРВ й ДЗК встановлюється функціональна залежність між величиною залишкової кількості хімічної речовини в ґрунті й факторами, що впливають на ступінь деструкції й міграції препарату (вміст гумусу, пористість, бактеріальне розмаіття й ферментативна активність ґрунту, ємність поглинання, сума обмінних основ, кількість опадів, тривалість інсоляції, середня й максимальна температура ґрунту за вегетаційний період, тривалість спостережень й ін.). Гранично допустимий рівень внесення (ГДРВ) характеризує величину допустимого вмісту препарату в ґрунті на першу добу після внесення хімічної речовини в ґрунт у регіональних умовах. Величина ГДРВ гарантує нагромадження досліджуваного препарату в товарних частинах рослин до моменту збору врожаю в кількостях, що не перевищують допустимі для продуктів харчування, вміст його в атмосферному повітрі до моменту виходу робітників на поля й у воді водостоків до моменту надходження фільтрату в ґрунтові води або поверхневого стоку у водойми в концентраціях, що не перевищують відповідні ГДК.

Таким чином, гігієнічні нормативи включають інформацію про стабільність забруднювача в регіональних ґрунтових умовах й безпосередньо через, величину ГДК інформацію про ступінь міграції його з ґрунту у середовища з урахуванням впливу токсиканта на біологічну активність ґрунтів, що є однієї з основних характеристик ґрунтової родючості. Наявність таких нормативів дозволяє не тільки контролювати рівень забруднення ґрунтів, але й при включенні їх у елементи моніторингу техногенного забруднення ландшафтів керувати екотоксикологічною ситуацією регіону.

Цікаві статті з розділу

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...

Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий консультант: док ...

Очищення води за допомогою озонування
Прогрес людства, розвиток культури і саме життя знаходяться в прямій залежності від запасів, збереження і використання води. Загальні запаси води на земній кулі за оцінкою М.І. Львовича ск ...