Періодизація розвитку екологічного менеджменту
Д. Боткін, А. Шнайдер, Д. Медоузов не стали розвивати напрям геологічного управління підприємством, а зосередили свою увагу на еколого-економічних показниках та унормуванні екологічних процесів в виробництві. В Україні цим аспектам діяльності виробництв приділяли увагу Г.В. Дуганов, С.І. Денисов, Б. Боровських. Однак питання організації природоохоронної діяльності на підприємствах, на жаль, фактично не досліджувалися.
Організація екологічних процесів на виробництві та питання екологічного управління стали розглядатися наприкінці 80-х років минулого століття. Активно велося унормування природоохоронної діяльності, запроваджувалися заходи щодо зниження відходів, застосування ресурсозберігаючих технологій. Однак природоохоронні заходи на вітчизняних підприємствах не були скоординованими, не було чіткої програми організації та контролю природоохоронної діяльності, була відсутня система зв’язку «екологія - економіка» на підприємстві. Західні вчені та економісти першими стали приділяти увагу цьому напрямку, систематизувати організацію та вводити природоохоронне управління на промисловому підприємстві. Нового розвитку цей процес набув після низки міжнародних конференцій на початку дев'яностих років. Найбільш активно цей процес розпочався з середини дев'яностих років, тоді було сформовано основні поняття в цій галузі: «екологічний менеджмент», «екологічне управління», «менеджмент навколишнього природного середовища».
Аналіз вітчизняної наукової літератури дозволяє зробити висновок про існування двох рівнів управління станом навколишнього природного середовища: макро- і мікрорівень. Більшість науковців та вчених займається дослідженнях макрорівня. На сучасний момент дослідження на мікрорівні, рівні підприємств, недостатньо розвинуті, дослідження мікрорівня за галузевим напрямом також не отримали розвитку.
Цікаві статті з розділу
Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в
атмосфері
Максимальне
значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної
суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при
несприятливих метеорол ...
Стан і забруднення водних ресурсів
Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підва ...
Екологія регіону
Екологія людини є міждисциплінарною наукою, яка вивчає закономірності
взаємодії людей із навколишнім середовищем, і є спільним науковим підрозділом
географії, соціоекології та медицини, що в ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.