Періодизація розвитку екологічного менеджменту
Поняття про екологічний менеджмент як про елемент загального управління промисловим підприємством з’явилося на початку дев'яностих років минулого століття. Це було пов’язано зі зростанням зацікавленості громадськості та промислових підприємств до стану навколишнього природного середовища й глобальних екологічних змін. Рекомендації міжнародних конференцій призвели до того, що на промислових підприємствах, незалежно від їх масштабів, стали активно розвиватися і вести природоохоронну діяльність екологічні підрозділи, а на державному рівні екологічні проблеми вирішувалися шляхом установлення екологічних стандартів, нових екологічних норм і вимог. У результаті з’явилася серія таких стандартів, як ISO 14000, EMAS, BS 7750 тощо. Основні етапи розвитку екологічного менеджменту подано на рис. 1. Стисла характеристика основних етапів розвитку екологічного менеджменту як окремої галузі менеджменту подано в табл.1.
Рис. 1. Основні етапи розвитку екологічного менеджменту
Таблиця 1
Характеристика розвитку етапів екологічного менеджменту
|
Період |
Назва етапу |
Основні науковці |
Коротка характеристика етапу |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
60- 80 роки 20 століття |
Привертання уваги до екологічних проблем. Виникнення поняття екологічного управління в промисловості |
А. Печеллі А. Кінг Б. Боровських |
Обґрунтування необхідності проводити природоохоронну діяльність на промисловому підприємстві |
|
Друга половина 80-х,початок 90-х |
Формування та розвиток напрямків екологічної діяльності на виробництві |
Д. Боткін, А.Шнайдер, Д. Медоузов, Г.В. Дуганов, C.I. Денисов |
Розробка еколого - економічних показників та унормування екологічних процесів |
|
Початок 90-х |
Формування моделі природокористування, оцінка екологічних наслідків |
JI.P. Браун, P.A. Карпентер, О.Г.Омаровський, T.A. Дьомша |
Моделювання еколого- кономічного балансу споживання ресурсів, що досягається за рахунок еколого-економічного регулювання |
|
Перша половина 90-х |
Глобалізація проблеми екологічного управління |
Э.Ушсон, Л.Г. Наумова, T.C. Хачатуров |
Формування еколого-економічного механізму господарювання на промислових підприємствах |
|
Друга половина 90-х років - до теперішнього часу |
Виділення екологічного менеджменту в окрему галузь знань, становлення екологічного менеджменту |
I.O. Александров, О.Ф. Балацькнй, А.А.Садеков, Л.Ф. Скура, Т.П. Галуш-юна |
Напрями розвитку екологічного менеджменту. Застосування методів еколого - економічного механізму господарювання за промисловими підприємствами |
Одним із піонерів досліджень у сфері екологічного менеджменту був Аурелло Печеллі. Аурелло Печеллі (1908 - 1984 рр.) - засновник поняття екологічного управління промисловістю. За його ініціативою в 1968 р. було засновано Римський Клуб - одну з найбільш авторитетних міжнародних природоохоронних організацій з вивчення глобальних екологічних проблем, яка фінансується фірмами „Фіат” і „Фольксваген”. Праці й прогнози А. Печеллі були песимістичні. Він вважав, що промислове зростання та ресурсний механізм господарювання неминуче призведуть до екологічної кризи до кінця століття, і тому вважав необхідним увести «екологічне управління промисловістю» для збалансування системи «суспільство - природа», «виробництво - природа», раціонального ресурсного природокористування. В основному в «екологічному управлінні промисловістю» А. Печеллі спирався на зменшення споживання ресурсів та зменшення кількості відходів.
Цікаві статті з розділу
Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя
на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать
цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що
вода – вели ...
Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання
про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють
живі організми. За мільярди років, які ...
Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних
речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного
середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні
залишки. Винесення в ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.