Характеристика господарсько-виробничого комплексу Харківської області
Природні передумови. Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси цінних корисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарський комплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише 10,5%, тобто менше, ніж частка території.
Природні ресурси представлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. В межах району проходить Дніпровсько-Донецька тектонічна западина з покладами нафти й газу. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України. Найбільші нафтові родовища – Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське, Рибальське. За браком нафти ці родовища дещо пом’якшують сировинну проблему України. Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед, славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, Кегичівці, в Полтавській області – Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалин представлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працює Полтавський збагачувальний комбінат.
Земельні ресурси. Значна територія району вкрита родючими ґрунтами – чорноземами типовими; особливо широкі їхні пасма в Полтавській і Харківській областях. У Сумській області, поряд з чорноземами, є сірі лісові ґрунти. Взагалі агрокліматичні умови Північно-Східного району сприятливі для багатогалузевого сільського господарства.
Лісові ресурси.
Загальна інформація про землі лісового фонду регіону
|
№ з/п |
Кількість |
Примітка | ||
|
1 |
Загальна площа земель лісового фонду |
тис. га |
419,4 | |
|
2 |
з них вкритих лісом |
тис. га |
287,9 | |
|
3 |
Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств |
тис. га, % |
319,4 76% | |
|
4 |
Площа земель лісового фонду, які віднесені до відання інших лісокористувачів |
тис. га, % |
100,0 24% | |
|
5 |
Площа лісів на 1 особу населення регіону |
га |
0,10 | |
|
6 |
Запас деревини |
млн.м3 |
68,3 | |
|
7 |
Запас деревини на 1 особу населення регіону |
м3 |
24,3 | |
|
8 |
Запас деревини на 1 тис. га |
м3 |
237,2 | |
|
Щорічний приріст деревини на 1 га |
м3 |
Рекреаційні ресурси. У регіональній частині проведено ретроспективний аналіз розвитку рекреаційного освоєння території Харківської області. Виділено сім історичних періодів розвитку рекреаційної діяльності. На основі просторово-часових зрізів простежено територіальну неоднорідність формування РРС. Проаналізовані і оцінені окремі види рекреаційних ресурсів Харківської області у поєднанні з оцінками екологічного стану навколишнього природного середовища. Для об’єктів ПЗФ, пляжних ресурсів і лісових ресурсів підраховані гранично допустимі і оптимальні рекреаційні навантаження. Аналіз кліматичних ресурсів ґрунтується на визначенні тривалості сприятливих періодів для зимового і літнього видів відпочинку і туризму. За результатами визначення рівнів ресурсно-рекреаційного актуалу вся територія області поділена на 9 оціночних категорій, які об’єднані в 3 групи: з низьким, середнім і високим ресурсно-рекреаційним актуалом. (рис. 2).
Цікаві статті з розділу
Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67
використаних джерел.
Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму,
Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...
Стан і забруднення водних ресурсів
Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підва ...
Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.