Характеристика господарсько-виробничого комплексу Харківської області
Природні передумови. Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси цінних корисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарський комплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише 10,5%, тобто менше, ніж частка території.
Природні ресурси представлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. В межах району проходить Дніпровсько-Донецька тектонічна западина з покладами нафти й газу. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України. Найбільші нафтові родовища – Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське, Рибальське. За браком нафти ці родовища дещо пом’якшують сировинну проблему України. Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед, славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, Кегичівці, в Полтавській області – Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалин представлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працює Полтавський збагачувальний комбінат.
Земельні ресурси. Значна територія району вкрита родючими ґрунтами – чорноземами типовими; особливо широкі їхні пасма в Полтавській і Харківській областях. У Сумській області, поряд з чорноземами, є сірі лісові ґрунти. Взагалі агрокліматичні умови Північно-Східного району сприятливі для багатогалузевого сільського господарства.
Лісові ресурси.
Загальна інформація про землі лісового фонду регіону
|
№ з/п |
Кількість |
Примітка | ||
|
1 |
Загальна площа земель лісового фонду |
тис. га |
419,4 | |
|
2 |
з них вкритих лісом |
тис. га |
287,9 | |
|
3 |
Площа земель лісового фонду, які віднесені до державних лісогосподарських підприємств |
тис. га, % |
319,4 76% | |
|
4 |
Площа земель лісового фонду, які віднесені до відання інших лісокористувачів |
тис. га, % |
100,0 24% | |
|
5 |
Площа лісів на 1 особу населення регіону |
га |
0,10 | |
|
6 |
Запас деревини |
млн.м3 |
68,3 | |
|
7 |
Запас деревини на 1 особу населення регіону |
м3 |
24,3 | |
|
8 |
Запас деревини на 1 тис. га |
м3 |
237,2 | |
|
Щорічний приріст деревини на 1 га |
м3 |
Рекреаційні ресурси. У регіональній частині проведено ретроспективний аналіз розвитку рекреаційного освоєння території Харківської області. Виділено сім історичних періодів розвитку рекреаційної діяльності. На основі просторово-часових зрізів простежено територіальну неоднорідність формування РРС. Проаналізовані і оцінені окремі види рекреаційних ресурсів Харківської області у поєднанні з оцінками екологічного стану навколишнього природного середовища. Для об’єктів ПЗФ, пляжних ресурсів і лісових ресурсів підраховані гранично допустимі і оптимальні рекреаційні навантаження. Аналіз кліматичних ресурсів ґрунтується на визначенні тривалості сприятливих періодів для зимового і літнього видів відпочинку і туризму. За результатами визначення рівнів ресурсно-рекреаційного актуалу вся територія області поділена на 9 оціночних категорій, які об’єднані в 3 групи: з низьким, середнім і високим ресурсно-рекреаційним актуалом. (рис. 2).
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...
Розробка проекту збалансованого природокористування на території Миколаївської області
Людське
суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі
виробничої діяльності.
Основною
сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природок ...
Тваринний світ та його охорона
Тема реферату з дисципліни "Екологія і охорона навколишнього
середовища" - "Тваринний світ та його охорона".
Тваринний світ є важливою частиною
біосфери нашої планети. ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.