Екотуризм на територіях ПЗФ України

Для організованого екотуризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності на території національних природних парків виділяються зони регульованої і стаціонарної рекреації.

У зоні регульованої рекреації проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць. Водночас забороняються промислове рибальство і мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних ландшафтів.

Зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парків. Тут можливий довготривалий відпочинок, організований туризм, санаторно-курортне лікування.

Крім зон рекреації, в національних природних парках виділяються заповідна і господарська зони. Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найцінніших природних комплексів.

Успішний розвиток екотуризму в національних природних парках України стримується рядом чинників. Скажімо, відчутно бракує інвестицій. Трохи полегшує таку ситуацію постанова Кабміну "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду", відповідно до якої установи ПЗФ за надані платні послуги повинні звільнятися від податків.

Однак окремі національні природні парки неспроможні забезпечити відповідну якість затверджених постановою платних послуг через відсутність спеціалізованої інформації про рекреаційні території національних парків, особливо в ЗМІ. Водночас успіх екотуризму значною мірою залежить від інформації ще до початку екотуру.

У штатних працівників національних парків немає достатнього досвіду і знань щодо організації екотуризму, зокрема в галузі маркетингу. Не практикуються пізнавальні програми для різних категорій відвідувачів стосовно віку, професії, інтересів тощо. Недооцінюється участь місцевого населення в розвитку екотуризму. У сфері ціноутворення відсутні базові нормативи плати, нерідко ціни за надані послуги не відповідають їх якості.

Немає й найголовнішого - державного підходу до збереження природних ландшафтів та задоволення інтересів відпочивальників і туристів, особливо в управлінському, організаційно-методичному та фінансовому забезпеченні.

Висновки

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

До природно-заповідного фонду України належать:

· природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

· штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Важливою є проблема інтеграції законодавчої бази природно-заповідного фонду України з правовим полем країн Європейської Співдружності. Серед пріоритетів державної екологічної політики — організація міждержавних (транскордонних) біосферних резерватів у прикордонній смузі, де ще збереглись мало змінені ландшафтні екосистеми. Це своєрідні «міждержавні екотони» з так званим крайовим ефектом природного різноманіття.

Основним документом, який передбачає розвиток природно-заповідної справи в Україні є Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки. Згідно з цією програмою, заплановано створити 29 національних природних парків, сім біосферних заповідників, розширити існуючі території природно-заповідного фонду. Дотепер у межах програми створено лише три національні природні парки.

На території природо-заповідного фонду проводиться робота в напрямку розвитку екологічного туризму, але даний напрямків роботи потрібно постійно вдосконалювати та займатися кадровими питаннями – потрібні висококваліфіковані спеціалісти в напрямку природоохоронної діяльності.

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...

Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...