Екотуризм на територіях ПЗФ України
Екотуризм включає всі види туризму, орієнтовані на довготривале збереження природного довкілля. Він передбачає гармонійне поєднання людини, природного середовища та рекреаційної інфраструктури, науково-пізнавальне освоєння природного різноманіття і гуманістичного ресурсного потенціалу рекреаційних територій, сприяє ознайомленню із звичками і традиціями територіальних громад тощо.
До основних завдань розвитку екотуризму в національних природних парках належать законодавче і нормативно-правове оформлення туристичної діяльності, впровадження економічного механізму надання платних туристичних послуг, створення госпрозрахункових рекреаційних структурних підрозділів, забезпечення національних парків відповідною рекреаційно-туристичною інфраструктурою, визначення допустимих величин рекреаційних (туристичних) навантажень на ландшафтні комплекси заповідних територій, формування в туристів та місцевих жителів патріотичного ставлення до природної і культурної спадщини країни.
До пріоритетних видів екотуризму нині можна віднести піший спортивно-оздоровчий туризм, подорожі на велосипедах і конях, спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах, катання на водних лижах, віндсерфінг, екскурсії в карстові печери, спортивне полювання і рибальство, парапланеризм, прогулянки на повітряних кулях. Вони активно впроваджуються у Вижницькому, Ужанському, Шацькому, Деснянсько-Старогутському, Азово-Сиваському та інших національних природних парках.
Слід зазначити, що в наукових колах країн пострадянського простору дискутуються дві точки зору щодо пріоритетних функцій національного парку як природоохоронного об'єкта, за статусом наближеного до заповідника, і рекреаційного - з підвищеними вимогами до охорони природи.
Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів ще 1959 року визначила засади організації і розмежування функцій національних і природних парків світу, за якими головним завданням національних парків є охорона природи, а науково-пізнавальний туризм, тим більше оздоровча рекреація, в них відіграють підпорядковану і обмежену роль. Головна функція природних парків полягає у створенні умов для рекреації і туризму. Тож, на мою думку, не варто змішувати ці поняття в одному об'єкті – національному природному парку, як це прийнято в Україні.
Сучасна природоохоронна практика в національних парках світу відводить не менше 75 відсотків площі до суворо охоронної без регулювальних заходів і порушень природної сукцесії, решта використовується з рекреаційною метою, хоч екотуризм допускається скрізь.
В Україні лише незначна частина НПП відповідає другій категорії міжнародної класифікації - національний парк. Нормою в наших парках вважаються екстрактивні форми господарської діяльності, що пов'язані з вилученням природних ресурсів (деревини при рубках).
Загалом, такі антропогенні ландшафти займають до половини території наших національних парків. У Польщі ця величина коливається від одного до 20 відсотків. Більшість національних парків Росії порівняно з нашими мають значно суворіший режим і більшу частину земель у власному користуванні.
Землі, що перебувають у постійному землекористуванні національних природних парків України, становлять у середньому тільки 25 відсотків від їх загальної площі.
Головне завдання національних природних парків України полягає в управлінні рекреаційною діяльністю, зокрема відвідуванням території. Здійснення такої екотуристичної діяльності покладається на спеціалізовані державні і комерційні структури - туристські фірми.
Тільки загальнооздоровчий відпочинок в парку не може бути основним заняттям екотуристів. Передусім йдеться про високодуховне спілкування з природою, що викликає чисті почуття, сприяє інтелектуальному збагаченню. На жаль, у природно-заповідній мережі України мало місцин з відносно незайманою, вилученою з господарського використання природою, яку можуть спостерігати екотуристи. Водночас це найсуттєвіша особливість національних і природних парків світу.
Туристична діяльність на територіях національних природних парків організовується відповідно до їх функціонального зонування спеціальними структурними підрозділами адміністрацій НПП України, іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі укладених угод, а також власниками чи користувачами природно-заповідних об'єктів, що беруть на себе відповідальність за їх охорону та збереження.
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній
промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з
тим, що продукція молочної галузі займає в ...
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт.
Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...