Геотектоніка, геоморфологія
Денудаційний рельєф на кристалічній основі поширений вздовж правобережжя долини Случі. Тут на поверхню виходять кристалічні породи докембрію, які утворюють досить широкі „гранітні поля", а іноді зберігаються химерні за формою вивітрені останці давніх гірських споруд, валуни тощо. Висота їх 20 – 30 м, між якими є досить значні заболочені пониження.
Органогенний рельєф представлений численними торфовищами з характерними формами мікрорельєфу (купини, заповнені водою, пониження тощо). Значне поширення торфовищ зосереджене на межиріччі Случ – Корчицькому і Ствиги, вздовж прадолини Стир – Словечна, у басейнах річок Стиру та Веселухи, де вони накладаються на інший за походженням типи поверхні (зандровий, водно-льодовиковий, алювіальний, іноді і денудаційний).
Щодо досліджуваної території, то тут здебільшого маємо утворення з флювіо-гляціальних відкладів зандрового типу, до яких домішуються еолові відклади у вигляді піщаних форм та лісових сильно еродованих останців, а також ділянками низинних боліт.
Описані вище генетичні типи рельєфу розташовані за певною закономірністю, яку відзначив у свій час П. А. Тутковський, виділяючи так звану „зональність ландшафтів". Пізніше, на основі детального аналізу структурних та морфоскульптурних форм, було внесено певні корективи у схему П. А. Тутковського та здійснено її більш глибоку деталізацію [30].
На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних, територія дослідження характеризується близьким заляганням від поверхні кристалічного фундаменту УКЩ, що позначилось на загальному гіпсометричному рівні поверхні, яка значно вища від поверхні Поліської низовини, оскільки тут вона становить 195 – 220 м н. р. м. Проте, поширення в цьому районі водно-льодовикових та алювіальних відкладів зі слідами еолової діяльності, а також деяка заболоченість території створюють загальний геоморфологічний ландшафт, типовий для підобласті південного Полісся.
Отже, за геолого-морфологічними особливостями, територія (Стави-Корчицького межиріччя), де розташовані ліси Корецького лісництва, віднесено до Новоград-Волинської денудаційної рівнини підобласті Житомирського Полісся.
Цікаві статті з розділу
Аналіз еколого-економічної ефективності використання природоохоронних заходів в області охорони атмосферного повітря та поверхневих вод
Проблема охорони навколишнього середовища продовжує залишатись однією з
найбільш складних у глобальному аспекті. Особливо гострою вона є у регіонах з
високим промисловим потенціалом, де в на ...
Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
Тема контрольної роботи "Наукові
основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем".
В умовах зростаючого
антропогенного впливу на навколишнє середовище оч ...
Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру
на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19),
(2.20.):
при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.)
= . 0.5<<2; (2.19.) ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.