Природно-заповідні об’єкти загальнодержавного значення

Національні природні парки

Основними завданнями національних парків є: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів; створення умов для організованого туризму та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням природоохоронного режиму, проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційних навантажень та розробка наукових рекомендацій з питань охорони довкілля та використання природних ресурсів; проведення екологічної освіти та екологічного виховання. В Херсонській області є один національний природний парк [22].

Азово-Сиваський національний природний парк, загальна площа 57430га, в тому числі заповідна - 26476 га, зона відновлених екосистем - 697 га, зона господарської діяльності - 6234 га, зона рекреаційного використання і екологічного виховання населення - 714 га. Азово-Сиваський національний природний парк створено в 1993 р. на базі та в межах мисливського господарства і його охоронної зони з акваторіями Центрального Сиваша і Азовського моря створено Території Сиваша в 1975 р. віднесено до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення. До складу парку входять дві ізольовані ділянки: перша включає косу Бірючий острів площею 7732 га з заповідною акваторією в Азовському морі, друга - Центральну частину Сиваша з островами та заповідною акваторією, площею 21200 га. Остання являє собою систему неглибоких водойм між островами з розчленованою береговою лінією.

Створено національний парк з метою охорони рослинності, яка представлена лучно-болотними, солончакуватими, псамофітно-степовими, лучно-степовими і лучними ценозами; та тваринного світу, особливо птахів .

Флора вищих судинних рослин національного парку нараховує 401 вид.

У флорі парку налічується 8 видів рослин, включених до Червоної книги України, а саме - астрагал дніпровський, ковили - волосиста, дніпровська, Лессінга, українська, тюльпан Шренка, цибуля скіфська, шафран кримський, та два види лишайників - телосхістес ямчастий і целокаулон степовий. До Червоного Європейського списку занесено гвоздику ланцетну, піщанку Зоза та хрінницю сиваську, до Червоного списку Херсонської області - белевалію сарматську, гадючу. Цибульку занедбану, жовтець скіфський, миколайчики приморські, роговик український та лишайник фульгензія брактея.

В парку охороняються рідкісні рослинні угруповання, що включені до Зеленої і книги України - формації ковили дніпровської, волосистої, Лессінга, української.

Узбережжя Азовського моря, численні острови і півострови Сиваша, що входять і до території національного парку, є місцем гніздування та перебування багатьох і видів птахів під час зимівлі та прольотів міграційними шляхами. Взагалі фауна національного парку різноманітна. В її складі 300 видів тварин. Серед них ссавців - 17 видів, птахів - 230, плазунів - 8, земноводних - 2, риб - 26, молюсків - 6, павуків - 3, ракоподібних - 5, червів кільчастих - 1, гідроїдних поліпів - 2. Незначне видове багатство фауни свідчить про її недостатнє вивчення. Багато видів фауни є рідкісними та зникаючими. До Червоної книги України занесено 4 види ссавців, 30 - птахів, 4 - плазунів, 2 - риб, 2 - молюсків, 5 - комах, 1 - ракоподібних, 1 - гідроїдних поліпів [24].

В Азово-Сиваському національному природному парку багато екологічних та інших проблем. Спеціалісти запропонували свої наукові обґрунтування щодо розширення території парку, оскільки в нинішніх межах він не виконує своїх природоохоронних функцій. Існуюча адміністративна структура не забезпечує охорону природних комплексів. Склалося неправильне співвідношення функціональних зон парку. Заповідна зона займає 74% території парку, рекреаційна зона - 1%, господарська - 25%. Це не відповідає світовим стандартам, тому парк не може в належному обсязі проводити природоохоронну, наукову і рекреаційну діяльність. Особливо гостро відчувається те, що узбережжя, яке має велике значення для перебування там маси птахів під час прольотів, зимівлі і для гніздування, не включене до складу національного парку. Заповідна зона охоплює лише акваторію з невеликими ділянками суходолу. До складу парку необхідно включити землі сільськогосподарського та рибогосподарського призначення, на яких діяльність здійснювалась б відповідно до законодавства про національні природні парки [16].

Цікаві статті з розділу

Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продук ...

Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої ...

Очищення води за допомогою озонування
Прогрес людства, розвиток культури і саме життя знаходяться в прямій залежності від запасів, збереження і використання води. Загальні запаси води на земній кулі за оцінкою М.І. Львовича ск ...