Природно-заповідні об’єкти загальнодержавного значення

Степи заповідника відносяться до ксеротичного варіанту типчаково-ковилових і степів, в їх складі виділяють справжні, лучні і чагарникові степи. Ряд формацій, які представлені різним числом асоціацій, є рідкісними, занесені до Зеленої книги України, а саме - формація ковили волосистої, ковили української, ковили Лессінга, бобчука або мигдалю низенького.

Флора заповідника нараховує 1316 видів судинних рослим, з них в заповідному степу зростає 515 видів, з яких 478 зростають природно. Звертає увагу факт біологічного забруднення степових природних ценозів. В них відмічено 7,3% та 1,3% культивантів. Це свідчить про постійне проникнення бур’янів в природне ядро заповідника та значну порушеність степових місцезростань до встановлення заповідного режиму. Велике значення заповідника як місця збереження видового різноманіття підтверджує наявність тільки в цьому районі 8 ендемічних видів - це тюльпан скіфський, деревій подовий, пирій подовий, цибуля скіфська, залізняк скіфський, плакуй Софії, гірчак скіфський, астрагал ввігнутий, з третинних реліктів проліска осіння та м. [21].

Фауна території заповідника порівняно багата: найпростіших - 29 видів, червів кільчастих - 2, ракоподібних - 4, павукоподібних - 186, багатоніжок - 7, комах - 958, молюсків - 14, риб - 8, земноводних - 4, плазунів - 5, птахів - 272, ссавців - 67 видів.

В заповіднику відмічені рідкісні види фауни: до Червоної книги України занесено 32 види, до Європейського Червоного списку - 12 видів [8].

Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році для охорони птахів, що зимують, гніздяться і зупиняються при перельотах, а також для збереження інших видів тварин і рослин, ландшафтів пустельних полинових типчаково-ковилових степів, солончаків, піщаних степів та водно-болотних угідь. В 1983 р. оголошений біосферним заповідником, в 1984 занесений до міжнародної мережи біосферних заповідників. Крім того, територія його відповідно до Рамсарської конвенції занесена до списку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Загальна площа заповідника - 89129 га (в Херсонській області -86388 га, 2741 га - в Миколаївській), в т.ч. - заповідної зони - 70509 га.

До його складу входять суходільні ділянки - Ягорлицький Кут, Потіївка, Солоноозерна, Івано-Рибальчанська, Волижин ліс, острови - Довгий, Орлів, Бабин, Смалений, Круглий, Сибірські, Єгипетські, Кінські, Потієвські, Нові, Тендрівська коса, а також акваторії Чорного моря в Тендрівській і Ягорлицькій затоках.

На території заповідника є ліси чагарники, степи, луки, прибережно-водна і водна рослинність, солончаки. Три формації занесено до Зеленої книги України, а саме: формацію берези дніпровської, ковили дніпровської та волосистої. Флора судинних рослин нараховує 728 видів, мохоподібних - 61, водоростей - 105, лишайників - 88, грибів - 172. До Червоної книги України занесено 24 види рослин. На території заповідника зростають 60 видів вищих судинних рослин, які є ендемічними або субендемічного. Ендемізм їх пов’язаний з піщаними аренами Нижнього Дніпра та приморськими літоральними пісками. В бріофлорі є ряд рідкісних і зникаючих видів. Це печіночний мох, рідкісний неморальний вид місцезнаходження якого тут є єдиним в степовій зоні. - європейсько-середньоазійський вид, включений до Червоної книги європейських, і бореальні види, що дуже рідко зустрічаються в степовій зоні, та інші.

Фауна нараховує 47 видів ссавців, 305 видів птахів, 9 - плазунів, 9 - земноводних, 2715 - комах, павуків - (на Івано-Рибальчанській ділянці - 175, Солоноозерній - 168, Потіївський - 86, Волижиному лісі - 82), 100 - кліщів- паразитів хребетних тварин, 10 - корененіжок, 10 - губок, 2 - актиній, 68 - багатощетинкових червів, 64 - ракоподібних, 62 - м’якунів, 5 - асцидій, 1 - турбелярій. До Червоної книги України занесено 69 видів тварин .

Одним з важливих завдань Чорноморського біосферного заповідника є проведення екологічного моніторингу, який включає спостереження, оцінку і прогноз антропогенних змін стану екосистем, що забезпечує їх екологічну рівновагу. В районі заповідника це особливо стосується змін природних комплексів внаслідок впливу на них гідротехнічного і іригаційного будівництва [35].

Цікаві статті з розділу

Проблема знешкодження або часткової утилізації твердих побутових відходів
Відходи — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і вихідні споживчі властивості, що втратили повністю або частково; попутн ...

Екологічні проблеми Венеції
Венеція (Venezia) - місто в Північній Італії. Це морський курорт, центр міжнародного туризму світового значення, місце проведення міжнародних кінофестивалів, художніх виставок. Венеція - область у поб ...

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...