Сутність, об’єкт, предмет, методи моніторингу довкілля
Моніторинг довкілля як комплексна галузь знань послуговується загальнонауковими методами досліджень, такими як аналіз i синтез, сходження вiд конкретного до абстрактного, узагальнення, математичне і статистичне оброблення iнформацiї. Разом з тим, моніторинг довкiлля розробляє власні методи аналізу, прогнозування стану екологічних систем i процесів, що в них відбуваються. На пiдставi дослідження зв’язків між процесами i складовими екосистем, впливу на них природних та антропогенних факторів моніторинг з’ясовує спiльнi закономiрностi функціонування, а також особливості стану екосистем, компонентів біосфери на різних просторово-територiальних рівнях. Ця наука забезпечує здобуття нових знань про навколишнє середовище з використанням методів оцінювання i прогнозування стану його елементів (атмосферного повітря, поверхневих i підземних вод, ґрунтового і рослинного покриву), розкриває їх взаємозв’язки i взаємовпливи.
Предметом моніторингу
довкілля як науки є:
ü органiзацiя i функціонування системи моніторингу;
ü оцінювання i прогнозування стану екологічних систем, їх елементів, біосфери, характеру впливу на них природних i антропогенних факторів;
ü організаційне,інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу довкілля;
ü підготовка пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури у сфері моніторингу довкілля;
ü координація та організаційне забезпечення виконання регіональної програми моніторингу довкілля, заходів та інших дій щодо моніторингу довкілля;
ü інші види природоохоронної діяльності.
Методи моніторингу
. При виконанні своїх функцій моніторинг довкілля використовує рiзноманiтнi методи отримання первинної і вторинної iнформацiї.
Методи отримання первинної iнформацiї реалізуються через безпосередні спостереження на вiдповiдних станціях, постах, створах. Такими є метеорологiчнi, гiдрологiчнi, океанiчнi, геофiзичнi, бiологiчнi, фонові спостереження. Дані про стан довкілля отримують i за допомогою дистанційних засобів спостережень, зокрема внаслiдок прямих спостережень iз супутників Землі, вертикальних зондувань, фотографічних і геофізичних зйомок, а також геостаціонарних спостережень.
Методи отримання вторинної iнформацї полягають в упорядкуванні і опрацюванні бази даних, отриманих за допомогою первинної iнформацї.
Результати фіксують у вигляді карт, таблиць, графiкiв. Для акумулювання й узагальнення інформації функціонують географічні інформаційні системи (ГІС) — комп’ютернi бази даних, поєднані з певними аналітичними засобами для роботи з просторовою iнформацiєю.
Для оброблення бази даних, оцінювання i прогнозування стану довкілля застосовують метод аналогій (досліджуваний об’єкт оцінюється вiдповiдно до його типової моделі), емпіричне узагальнення (вивчення зв’язків мiж явищами i процесами об’єкта дослідження), моделювання (побудова фізичних, математичних, цифрових моделей).
Цікаві статті з розділу
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...
Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67
використаних джерел.
Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму,
Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...