Історія розвитку системи «природа–суспільство»
Кожна з епох у суспільному розвитку людства мала свою історичну домінанту і характеризувалася різними співвідношеннями економічних та екологічних спрямувань. Розглянемо загальну динаміку зміни інтегральних характеристик різних історичних епох (табл.).
Еволюція історичних епох в інтегральному аспекті
Епоха |
Екологічні обмеження |
Соціальна характеристика |
Історична домінанта | |
1 |
Технології з економічними обмеженнями |
Охорона природи й життєвого середовища ігнорується тенденцією до максимального демографічного зростання, обмеженого недоїданням і хворобами. Територіально-демографічний експансіонізм |
Домінанта прокормлення | |
2 |
Технології з економічними й частковими екологічними обмеженнями |
Охорона природи й життєвого середовища декларується, але здійснюється частково. Максимальне демографічне зростання підтримується соціально-економічними механізмами і медициною. Територіальний експансіонізм |
Домінанта економіки | |
3 |
Технології з економічними і зростаючими екологічними обмеженнями |
Охорона природи й життєвого середовища здійснюється з технологічними й економічними обмеженнями. Стимулювання демографічного зростання декларується, але не здійснюється (у розвинених країнах здійснюється автоматично). Ресурсний експансіонізм |
Домінанта економіки з екологічними обмеженнями | |
4 |
Технології з абсолютними ' екологічними обмеженнями |
Пріоритет охорони природи й життєвого середовища. Демографічні процеси підпорядковані цілям підвищення якості життя людини (зменшення захворюваності, подовження тривалості життя на фоні підвищення освіченості і забезпеченості). Поступова депопуляція. Постконфронтаційна епоха загальної безпеки і недоцільності воєн та соціальних напруг |
Домінанта виживання. Домінанта екологічних законів життєдіяльності | |
Людство нині перебуває на межі другої і третьої епох, дедалі більше втягуючись у складні проблеми третьої. Але при цьому ще надто мало робиться для зменшення тиску на природу, тобто для власної саморегуляції системи «природа–суспільство». Тому тепер величезного значення набуває система екологічного управління як система протидії суспільства, людства самознищенню, прискореному переходу в четверту історичну епоху.
По суті вже сьогодні людство повинно налаштовуватися на «екологічну революцію», яка і є засобом запобігання самознищенню і відновлення рівноваги екологічних систем.
Усі попередні революції – сільськогосподарська, промислова, науково-технічна, енергетична – призводили до поглиблення глобальної екологічної кризи.
Цікаві статті з розділу
Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво
є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний
потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...
Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові
позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним
направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...
Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка,
займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини,
виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...