Історія розвитку системи «природа–суспільство»
Кожна з епох у суспільному розвитку людства мала свою історичну домінанту і характеризувалася різними співвідношеннями економічних та екологічних спрямувань. Розглянемо загальну динаміку зміни інтегральних характеристик різних історичних епох (табл.).
Еволюція історичних епох в інтегральному аспекті
|
Епоха |
Екологічні обмеження |
Соціальна характеристика |
Історична домінанта | |
|
1 |
Технології з економічними обмеженнями |
Охорона природи й життєвого середовища ігнорується тенденцією до максимального демографічного зростання, обмеженого недоїданням і хворобами. Територіально-демографічний експансіонізм |
Домінанта прокормлення | |
|
2 |
Технології з економічними й частковими екологічними обмеженнями |
Охорона природи й життєвого середовища декларується, але здійснюється частково. Максимальне демографічне зростання підтримується соціально-економічними механізмами і медициною. Територіальний експансіонізм |
Домінанта економіки | |
|
3 |
Технології з економічними і зростаючими екологічними обмеженнями |
Охорона природи й життєвого середовища здійснюється з технологічними й економічними обмеженнями. Стимулювання демографічного зростання декларується, але не здійснюється (у розвинених країнах здійснюється автоматично). Ресурсний експансіонізм |
Домінанта економіки з екологічними обмеженнями | |
|
4 |
Технології з абсолютними ' екологічними обмеженнями |
Пріоритет охорони природи й життєвого середовища. Демографічні процеси підпорядковані цілям підвищення якості життя людини (зменшення захворюваності, подовження тривалості життя на фоні підвищення освіченості і забезпеченості). Поступова депопуляція. Постконфронтаційна епоха загальної безпеки і недоцільності воєн та соціальних напруг |
Домінанта виживання. Домінанта екологічних законів життєдіяльності | |
Людство нині перебуває на межі другої і третьої епох, дедалі більше втягуючись у складні проблеми третьої. Але при цьому ще надто мало робиться для зменшення тиску на природу, тобто для власної саморегуляції системи «природа–суспільство». Тому тепер величезного значення набуває система екологічного управління як система протидії суспільства, людства самознищенню, прискореному переходу в четверту історичну епоху.
По суті вже сьогодні людство повинно налаштовуватися на «екологічну революцію», яка і є засобом запобігання самознищенню і відновлення рівноваги екологічних систем.
Усі попередні революції – сільськогосподарська, промислова, науково-технічна, енергетична – призводили до поглиблення глобальної екологічної кризи.
Цікаві статті з розділу
Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми
живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша
частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого
кол ...
Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна
екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових
споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від
сіл ...
Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є
широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише
вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.