Харчові ресурси моря
Головне багатство Світового океану - це його харчові ресурси (риба, зоо - і фітопланктон). Океан завжди годував людей, з незапам'ятних часів людина ловив рибу та ракоподібних, збирав водорості, молюсків. Про те, як вели промисел рибалки в давнину, розповідають нам наскальні зображення, малюнки, літературні джерела. Тепер з розвитком різноманітних технічних пристосувань, видобуток харчових морських ресурсів набирає обертів. Так, у холодних водах Північної Атлантики ведеться безперервний лов оселедця, однією з найбільш поживних риб. Тріска - другий за важливістю об'єкт промислового рибальства в північній Європі. Південніше - найбільш важливе значення мають риби: макрель (споріднена тунця), морський язик і камбала. Це тільки кілька риб з того безлічі морських тварин, який ловить людей.
Біомаса океану налічує 150 тисяч видів тварин і 10 тисяч водоростей, а її загальний обсяг оцінюється в 35 мільярдів тонн, чого цілком може вистачити, щоб прогодувати 30 мільярдів осіб. Виловлюючи щорічно 85-90 мільйонів тонн риби, на неї припадає 85% від використовуваної морської продукції, молюсків, водоростей, людство забезпечує близько 20% своїх потреб у білках тваринного походження. Живий світ океану - це величезні харчові ресурси, які можуть бути невичерпними при правильному й дбайливому його використанні.
Нераціональне ведення промислу і, зокрема, перелов риби, тобто вилов більшої кількості її, ніж відтворюється. Крім лову промислового, тут важливу роль відіграє браконьєрство, тобто вилов риби способами, в місцях і терміни, заборонені правилами рибальства.
Особливо небезпечно отруєння, забруднення, зміна кисневого і кормового режиму океану як наслідок спуску в них промислових і побутових забруднених стічних вод, боніфікації і т.п. Піддані цього, якщо не вважати радіоактивної забрудненості, переважно всі моря.
Гідротехнічне будівництво, недостатньо враховує інтереси рибного господарства. Воно викликає зміна режиму стоку річок, повеней та паводків, розподілу біогенних речовин, солоності і рівня внутрішніх морів, перегороджує шлях до місць нересту прохідним рибам і нерідко нерестовища знищує самі.
Перший фактор - приклад прямого, безпосереднього впливу діяльності людини на чисельність риб, два інші - приклад непрямого впливу, тому що внаслідок господарської діяльності змінюються умови середовища існування риб, що може змінити їх чисельність більшою навіть мірою, ніж вилов.
Будь-якого з трьох названих чинників досить, щоб порушити рибний промисел, а в ряді випадків вони діють одночасно.
Два перших фактори призводять до зменшення або повного припинення видобутку риби, а третій може бути й досить позитивним з точки зору господарства рибного господарства".
Максимальний вилов риби не повинен перевищувати 150-180 мільйонів тонн на рік. Перевершити ця межа дуже небезпечно, тому що відбудуться нездійсненні втрати. Багато сортів риб, китів, ластоногих внаслідок непомірного полювання майже зникли з океанських вод, і невідомо, відновитися коли-небудь їх поголів'я. Але населення Землі росте бурхливими темпами, все більше потребує морської продукції. Існує кілька шляхів підняття її продуктивності. Перший - вилучати з океану не тільки рибу, але й зоопланктон, частина якого - антарктичний криль - уже пішла в їжу. Можна без жодного збитку для океану виловлювати його в набагато більших кількостях, ніж вся видобута в даний час риба. Другий шлях - використання харчових ресурсів відкритого океану. Біологічна продуктивність океану особливо велика в області підйому глибинних вод. Один з таких апвелінг, розташований біля узбережжя Перу, дає 15% світового видобутку риби, хоча площа його становить не більше двохсотий% від всієї поверхні Світового Океану. Нарешті, третій шлях - культурне розведення живих організмів, в основному в прибережних зонах. Всі ці три способи успішно випробувані в багатьох країнах світу, але локально, тому триває згубний за своїми обсягами вилов риби.
Цікаві статті з розділу
Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна
екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових
споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від
сіл ...
Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з
якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою
екологічною культурою, в основі якої лежат ...
Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти
досліджень - мисливська видів птахів, агроценози.
Мета
роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів
птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.