Міжнародні організації та програми з дослідження та ліквідації природних катастроф
Передумовою для захисту від природних катастроф є визначення причин і механізму їх виникнення. Знаючи суть катастрофічного явища, можна знайти способи його прогнозу і проведення захисних заходів, значно зменшуючи наслідки. Особливо важлива ця проблема для держав альпійського складчастого поясу, де в даний час інтенсивно проявляються тектонічні рухи, викликаючи землетруси і активний вулканізм.
За даними кліматолога Джона Твігга, автора дослідження «Шляхи Зменшення Збитків Катастроф», починаючи з 1970 року природні катастрофи щорічно забирають, в середньому, 80 тис. життів. За оцінками Чикагського Університету, стихійні лиха останніх десятиліть 20 століття торкнулися приблизно 2 млрд. чоловік - третини всього людства. Тому, на мою думку надзвичайно актуальним є питання про підтримку вже існуючих та створення нових програм з дослідження та ліквідації природних катастроф.
Питаннями екологічного співробітництва, дослідження та ліквідації природних катастроф займається ряд міжнародних організацій. Міжнародне екологічне співробітництво розпочалось в 50—60-х роках. Воно включає в себе не лише розробку проектів стосовно охорони навколишнього середовища, а й співпрацю держав у сфері прогнозування, дослідження, ліквідації стихійних катастроф. Протягом останніх 40 років під егідою ООН було створено десятки органів, центрів і програм, які працюють у цьому напрямку: 1970 p.— Міжнародна програма МАВ («Людина і біосфера»), яка вбирає близько 15 наукових проектів досліджень для ЗО країн: 1972—ЮНЕП (Програма міжнародного співробітництва з проблем природного середовища), ВОЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), МКОСР (Міжнародна комісія з охорони довкілля і розвитку), ЕФОС (Глобальний фонд навколишнього середовища, з 1990 p.); АМО (Всесвітня метеорологічна організація) та ін.
За останні 20 років проведено кілька дуже важливих міжнародних конференцій, присвячених проблемі охорони довкілля та ліквідації наслідків природних катастроф (у Стокгольмі, Тбілісі, Москві).
Міжнародна конференція «Селеві потоки: катастрофи, ризик, прогноз, захист» відбулася у П'ятигорську 6 вересня 2008 року. Організаторами були Селева асоціація, інститут «Севкавгипроводхоз», Високогірний геофізичний інститут, географічний факультет МГУ ім. В.Н. Ломоносова та Далекосхідний геологічний інститут.
На конференції зустрілися провідні світові експерти, які спеціалізуються на селевих потоках з країн колишнього СРСР, Східної Азії, Західної Європи, Північної та Південної Америки. Вчені обговорили такі питання, як наслідки селевих катастроф, оцінка ризику, вплив зміни клімату на селеву активність, методи вивчення й моделювання селей, загроза прориву льодовикових озер, гляціальні катастрофи, захист від селевих потоків.
Відбулася дискусія про створення нових нормативних документів з вивчення селей.
Підготовка до цієї конференції тривала протягом трьох років [4].
Україна, будучи учасником міжурядових угод "Про взаємодію в галузі попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру від 22.01.93" і "Про співробітництво і взаємодію в галузі вивчення землетрусів і прогнозування сейсмічної небезпеки від 24.09.93", у 1998 році значно активізувала свою роботу в Міждержавній раді з надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру (МДР з НС) щодо консолідації зусиль держав - учасниць СНД у галузі попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій.
Цікаві статті з розділу
Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
Суттєво:
Після
вивчення матеріалу ви повинні:
Знати:
- що
таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;
- як
встановлюється плата за забруднення навколиш ...
Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне
виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне
борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації,
коріння якого сягають у надра пе ...
Екологічний моніторинг
Існування людського суспільства незмінно пов’язане з використанням довкілля як середовища проживання та створення засобів життєзабезпечення - продуктів харчування, сировини й матеріалів для побу ...