Визначення стану навколишнього середовища за комплексом морфологічних ознак (хвої, пагонів, бруньок) у сосни звичайної Pіnus sylvestrіs L

Особливою біоіндикаційною цінністю характеризуються хвойні рослини. Характерними ознаками неблагополуччя навколишнього середовища, і особливо газового складу атмосфери, слугує:

1. поява різного роду хлорозів і некрозів;

2. зменшення розмірів ряду органів (довжини хвої, пагони поточного року і минулих років, їх товщини, розміру шишок, скорочення величини й кількості закладених бруньок);

. зменшення галуження;

. через менший ріст пагонів і хвої в довжину в забрудненій зоні спостерігається зближення відстані між хвоїнками (їх на пагоні більше, ніж у чистій зоні). Спостерігається потовщення самої хвої, зменшується тривалість її життя (1-3 роки в забрудненій зоні і 6-7 років - у чистій);

. викликає також стерильність насіння (зменшення його схожості).

6. у хвойних деревних рослин гостре ураження викликає верхівковий некроз червонувато-коричневого або коричневого кольору, котрий може розповсюдитись до основи хвоїнок;

7. найбільш чутливою реакцією хвої на стресові впливи антропогенної природи є закупорювання смоляних ходів, і як наслідок даного процесу - некротизація верхівки хвої та її повне.

За тиждень до експерименту, зрізають гілки умовно одного класу віку

сосни звичайної , найбільш поширених у даній місцевості на висоті 2 м із частини крони, повернутої до підприємства з виробництва продукції тваринництва. Контролем мають бути гілки, зібрані з тієї ж частини крони дерев такого ж виду і класу віку у чистій зоні.

Хвою розглядають за допомогою лупи, досліджують ураженість кінчиків хвоїнок і всієї поверхні хлорозом і некрозом. Встановлюють відсоток ураженої поверхні і характер прояву пошкодження (точки, крапчастість, плямистість, мозаїчність Вимірюють довжину хвої на пагоні минулого року, а також її ширину (всередині хвоїнки) за допомогою вимірювальної лупи. Повторність 10-20-кратна.

Обчислюють масу 1000 штук абсолютно сухих хвоїнок. Для цього відраховують 2 рази по 500 штук хвоїнок, висушують їх у термостаті до абсолютно-сухого стану і зважують. Підраховують кількість хвоїнок на 10 см пагона, який вимірюють від середини крони до вершинної бруньки. Вимірюють довжину приросту кожного року, починаючи від останнього, рухаючись послідовно по міжвузлях від року до

року; вимірюють товщину осьового пагона (на прикладі дворічного); підраховують розгалуження і обчислюють його середнє значення (рис. 1).

В особин сосни звичайної Pіnus sylvestrіs L. в умовах забруднення відбувається зміна морфометричних показників, зокрема ступінь некротичного ураження і його характер, довжина, ширина, їх вага, а також кількість на 10 см пагона.

Рис. 1. Частинки гілки хвойного дерева, що служать біоіндикаторами: А1, А2, А3 - осьові пагони першого, другого та третього років; Б1,Б2, Б3 - хвоя першого, другого та третього років; В - кільце; Г- бокові пагони; Д- бруньки [8].

Таблиця 5

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми Світового океану
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєв ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...

Проблема водних ресурсів України
Сьогодні в усьому світі збільшується інтерес до проблем водних ресурсів та прогнозування їх впливу на здоров’я населення. Проблема забезпеченості людства водою є глобальною, а для її виріше ...