Едафічні фактори
Загальна характеристика. Дрібний розгалужений кущик заввишки 7-25 см. Коренева система стрижнева. Гілки лежачі. Листки зверху голі, знизу притис-нутоопупіені. Квітки блідо-жовті, зібрані у верхівкові грона. Цвіте у травні - червні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням. Мезоксерофіт. Медицинский портал
Заходи охорони. Охороняється у Хомугівському Степу - відділі Українського степового природного заповідника та заказнику місц. значення Пристанському (Амвросіївський р-н Донецької обл.). Необхідно контролювати стан популяцій, виявляти місцезнаходження та брати їх під охорону.
Астрагал одеський (Astragalus odessana)
Наукове значення. Ендемічний поліморфний вид на зх. межі ареалу.
Статус. I категорія.
Поширення. Лiвобережжя Сiверського Дiнця (Луганська обл.). Вид поширений також у Росiї (Ростовська обл.).
Місця зростання. Пiски.
Чисельність. Популяція нечисленна, ареал виду скорочується.
Причини зміни чисельності. Низька конкурентна здатність виду, розорювання степів.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста безстеблова білоопушена рослина заввишки 15-27 см. Листки прикореневі, з 12-18 парами яйцевиднодов-гастих листочків. Квітконоси (разом із суцвіттям) завдовжки 3- 12 см. Квітки в нещільних китицях, по 9-20 у суцвітті. Віночок завдовжки 25-27 см, жовтий. Біб (завдовжки 10-14 см) довгастояйцевидний або довгасто-овальний, волохатий. Цвіте у травні - червні. Плодоносить у червні - липні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Необхідно постійно контролювати стан популяцій, створити заказники в місцезнаходженнях виду.
Гімносперміум одеський (Gymnospermium odessanum)
Судинні рослини Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma) Родина Барбарисові - Berberidaceae Наукове значення. Реліктовий ендемічний західнопричорноморський вид з диз`юнктивним ареалом.
Статус. II категорія.
Поширення. На Пд. Правобережного Причорномор`я - спорадично. Вид поширений також у Молдовi та Румунiї.
Місця зростання. Вапняковi, лесово-вапняковi й гранiтнi схили, яри та балки (у трав`янистому ярусi деревно-чагарникових угруповань i байрачних лiсiв), фiтоценози чагарничкових степiв, вiдкритi дiлянки степових схилiв (сумiжнi з чагарниковими заростями), лiсовi галявини.
Чисельність. Відомо майже 20 місць зростання. Трапляються популяції з обмеженою кількістю рослин (здебільшого кілька десятків на 1 м2). Популяції життєздатні, проте їхня чисельність зменшується. Причини зміни чисельності. Обмеженість ареалу, ізольованість популяцій, руйнування екотопів виду.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 5-20 см, з майже кулястою бульбою (діаметр від 10 до 30 мм). Стебло просте, прямостояче. Прикореневий листок одиничний. Стебловий листок короткочерешковий, пальчасторозсічений на цілокраї довгасті частки. Квітки світло-жовті, зібрані у верхівкову китицю. Цвіте у березні - квітні. Плодоносить у квітні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Староманзирському заказнику загальнодержавного значення (Тарутинський р-н Одеської обл) та Яковлівському заказнику місцевого значення (Березнегуватський р-н Миколаївської обл.). Вирощують у ботанічних садах: Центральному НАН України (Київ) та Одеського університету. Доцільно виявити всі існуючі популяції, встановити контроль за їхнім станом і розширити мережу природоохоронних територій. Рекомендується вирощувати вид як декоративну рослину.
Цікаві статті з розділу
Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій
передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження.
Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем
(ГІС). Г ...
Екологічна криза сучасності
Стосунки біологічної системи і довкілля в процесі еволюції прагнуть
оптимальності. Але вони не завжди є гармонійними. Зміни життєвоважливих для
біологічної системи параметрів зовнішного сере ...
Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються.
Довгострокова стратегія охорони та збереж ...