Стан вивчення проблеми

На сьогоднішній день дуже актуальною проблемою є забруднення довкілля в результаті господарської діяльності людини. Однією із її складових є забруднення атмосферного повітря.

Дуже відчутною і нагальною ця проблема стала саме в великих містах з розвинутою промисловістю в Україні. Численні фабрики та заводи що створюють споживчі блага для людини настільки тісно переплились з щоденним життям урбанізованих міст, що їх вплив на міське середовище забрати вже просто не можливо. Єдине що може і має робити людина - це контролювати, досліджувати і втілювати заходи по зменшенню негативного впливу на довкілля. Саме такі завдання має система моніторингових досліджень.

Моніторинг - це система спостережень, оцінки і контролю за станом оточуючого природного середовища з метою розробки заходів по його охороні, раціональному використанні природних ресурсів і попередженню про критичні ситуації, шкідливі чи небезпечні для здоров'я людей, для існування живих організмів і їх спільнот, природних об'єктів і комплексів, прогнозування масштабів змін у навколишньому природному середовищі. Достатньо глибоко вивчається природна, мало змінена природа (як еталон для порівняння).

На сьогоднішній день розроблена концепція комплексного екологічного моніторингу навколишнього середовища. Виділяють наступні види моніторингу, в залежності від:

1. Охоплення територій:

- глобальний;

- міжнародний (рівневий);

- національний;

- зональний;

- імпактний

- локальний.

2. За методами спостереження за природними процесами і явищами:

- авіаційний;

- дистанційний;

- космічний;

- наземний.

3. За спостереженнями за певними параметрами біосфери:

- санітарно-токсичний;

- фізичний;

- хімічний;

- фоновий;

- геофізичний;

- біосферний;

- абіотичний;

- історичний;

- кліматичної системи;

- льодовикових осциляцій;

- надзвичайних ситуацій;

- геоекологічний;

- соціальний.

4. За часом спостережень:

- оперативний;

- періодичний;

- безперервний.

Розрізняють три рівня (степені) моніторингу:

1. біологічний (санітарно-гігієнічний, біологічний базовий);

2. геосистемний або геоекологічний (природо-госпдарський);

3. біосферний (глобальний, планетарний).

Сучасна концепція моніторингу навколишнього природного середовища

В умовах зростаючої дії на оточуюче середовище та загрози серйозних негативних наслідків такої дії постала необхідність в детальній інформації як про стан середовища, так і біосфери в цілому. На відміну від змін стану біосфери, що викликані природними причинами, її зміни під впливом антропогенних факторів відбуваються набагато швидше. Для того, щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, виникла необхідність в організації системи спеціальних спостережень.

Така система періодично повторюваних спостережень одного і більше елементів навколишнього природного середовища в просторі і в часі з певними цілями в відповідності до попередньо підготовленої програми фіксування змін стану біосфери під впливом людської діяльності отримала загальну назву моніторингу.

Система моніторингу може охоплювати як локальні райони чи окремі країни (національний моніторинг), так і земну кулю в цілому (глобальний моніторинг). Моніторинг є багатоцільовою інформаційною системою. Його основні задачі:

- спостереження за станом біосфери;

- оцінка і прогноз стану навколишнього природного середовища;

- визначення степені антропогенного впливу на оточуюче середовище;

- виявлення факторів і джерел антропогенного впливу;

- ступені дії факторів і джерел антропогенного впливу. Першою (вихідною) складовою моніторинга навколишнього середовищF повинен бути біоекологічний (санітарно-гігієнічний) моніторинг. Його головна особливість - спостереження за станом навколишнього середовища з точки зору його впливу передусім на стан здорв'я окремої людини і населення в цілому (тобто людської популяції), так як кінцева мета моніторингу -захистити інтереси людства. Окрім того стан здоров'я людини - найбільш комплексний показник стану оточуючого середовища, який якби вбирає в себе всі інші показники. В систему біоекологічних спостережень повинно входити виявлення небезпечних техногенних забруднювачів - як твердих так І газоподібних. Необхідне дослідження і таких факторів оточуючого середовища, як шум і електромагнітні поля.

Другою складовою моніторингу навколишнього середовища повинен бути геоекологічний (геосистемний, природно-господарський) моніторинг.

Його суть полягає в спостереженнях за змінами головних геосистем (в тому числі прчиродних екосистем), з яких складається навколишнє середовище , а також в перетворенні їх в природно-технічні (агро системи, середу міста, середу промислових районів і т.д.). Геосистемний моніторинг - необхідне доповнення до біоекологічного. Він дозволяє виявляти генезис і взаємозв'язок тих явищ в оточуючому середовищі, які слугують індикаторами в біоекологічному моніторингу.

Цікаві статті з розділу

Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми (ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера). Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...

Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...

Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно записувана са ...