Характеристика абіотичних компонентів екосистеми басейну річки Інгул

Температура як екологічний фактор. Якщо живий організм у змозі адаптуватись до дефіциту освітленості і у нього виникають певні пристосування, то до температури живі організми більш вибагливі. Кожен окремий організм пристосований до конкретних температурних умов і може існувати в певних межах, до яких пристосовані його метаболізм та структура. Пониження температури нижче точки замерзання в клітині веде до фізичного розладу самої структури клітини і її загибелі. У цьому випадку працюють насамперед фізичні параметри води. При зниженні температури вода збільшується в об’ємі тим самим призводить до руйнування клітини. Більше обмеженого максимуму, температура веде до денатурації основних білкових компонентів, а отже, до смерті. Живий організм здатний регулювати температуру в певних межах, але різкі перепади температурного режиму можуть призвести до розладу функціонування організму, а інколи навіть до загибелі. Наведене свідчить, що живий організм може існувати тільки в певних температурних межах. У живих організмів є цілий ряд пристосувань, які дають їм змогу втримувати температуру в певних межах. Слід відзначити, що коливання температури водного середовища проходить менш помітно, оскільки водне середовище має більш високу теплоємність. На температурний режим системи значною мірою може впливати і рослинний покрив і в такому випадку біотичний компонент є важливим фактором утворення мікроклімату. Цей факт здавна був помічений людиною і активно використовується в лісовому господарстві.

Від температури навколишнього середовища залежить температура організмів і швидкість усіх хімічних речовин. Тому межі існування життя - це температури, за яких можлива нормальна будова і функціонування білків - в середньому від 00 до 500 С.

Хід температури впливає на процес нагромадження органічної речовини. Багато в чому він подібний до процесу фотосинтезу, але на нього впливає інтенсивність процесу дихання, яка при підвищенні температури швидко зростає, а при зниженні - падає. Вивчаючи взаємозв’язки між організмами та температурою оточуючого середовища, усі організми поділяють на теплокровні та холоднокровні. [4]

Клімат басейну річки помірно-континентальний. Зима м'яка з середньою температурою січня -5°С, літо тепле з середньою температурою липня + 18° С. У Карпатах клімат більш суворий і змінюється з наростанням висоти. Середні температури тут на 3-5°С нижчі ніж у передгірській зоні. Такі кліматичні умови сприяють організації цілорічного відпочинку і лікування. На схилах Карпат сніг лежить до п'яти місяців, а це, в свою чергу сприяє розвиткові гірськолижного спорту. Річки в значній частині мають гірський характер, утворюють каскади й водоспади, надаються для водного туризму. Період з температурою понад +100 становить 155-170 днів. Без морозний період 150-155 днів, сума активних температур 2500-26000. У горах клімат значно суворіший, спостерігається зниження температури з висотою. Зміна температури на 100 м висоти у середньому становить 0,50. Пересічна температура - 60, липня +160. Без морозний період скорочується до 110-130 днів, сума активних температур 16000 і менше.

Таблиця 2.1. Середня місячна, мінімальна і максимальна температури

Цікаві статті з розділу

Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
Актуальність. Промисловість спричиняє значний негативний вплив на довкілля, що характеризується викидом небезпечних речовин, накопиченням як рідких так і твердих токсичних відходів. Необхідн ...

Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
У зв’язку з погіршенням в Україні екологічного стану навколишнього середовища постало питання достеменного вивчення і об’єктивної оцінки стану рослинної продукції. У Харкові розроблена і усп ...

Технологія метанового зброджування гнойової біомаси
Робота виконана на основі даних отриманих під час проходження виробничої практики в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю розташованому у Васильківському районі Київ ...