Узагальнення результатів досліджень
Природно-кліматичні та ґрунтові умови регіону дослідження оптимальні для росту високопродуктивних соснових насаджень. Проте, понад 40 років досліджувані лісові екосистеми знаходяться під аеротехногенним впливом азот- та сірковмісних фітотоксикантів, що лімітує ріст дерев. Санітарний стан досліджених лісових насаджень ЧБ за два десятиліття впливу фітотоксикантів погіршився з категорії ослаблених до сильно ослаблених, а зона пошкодження розширилася у 2 рази, хоча за останні 10 років кількість викидів фітотоксикантів від ЧПА зменшилася у 2,8 раза. У приузлісній 0-2 км смузі урочища «Сосновка» ЧБ соснові ліси втрачають здатність до відновлення стійкості і продовжують прискорено всихати навіть після зменшення техногенного забруднення атмосфери після економічної кризи 90-х років ХХ ст. Збільшення пошкодження цих насаджень зумовлено підсиленням хронічної дії техногенного забруднення, інтенсивним рекреаційним навантаженням у приміських лісах. Зниження газостійкості лісових екосистем ЧБ зумовлене тим, що в багатих елементами живлення суборових і сугрудкових едатопах на місці мішаних дубово-соснових і вторинних дубових деревостанів, які значною мірою стійкіші до забруднення повітря, було створено монокультури сосни звичайної.
Внаслідок порівняно значного віддалення екопрофілю від промзони, незначної його довжини (10 км), а також у результаті певного нівелювання техногенних наслідків у міру старіння соснових деревостанів, наявна у середньому їх віці (у 1991 р.) залежність погіршення стану з наближенням до джерел викидів зникає у пристигаючому віці сосни звичайної. Певний вплив на стан деревостанів здійснює лісогосподарський догляд. Зазвичай, ефект після санітарно-оздоровчих заходів є різним у різних насадженнях. Це ускладнює дотримання зіставимості досліджуваних деревостанів екопрофілю. Для оцінки негативного екзогенного впливу в таких умовах порівняно з індексом стану деревостану (Іс) достовірнішими є показники середньозваженого класу Крафта деревостану (СКК).
Загалом у результаті нашого дослідження виявлено такі симптоми деградації лісів навколо Черкас:
- виділені за ступенем пошкодження зони лісового масиву вказують на залежність стану деревних порід від відстані до промзони;
- у приузлісній 0-2 км смузі урочища «Сосновка» ЧБ з наближенням до міста підвищується стадія дигресії до межі стійкості лісової екосистеми;
- антропогенне зрідження деревного намету сосни звичайної зумовило заміна одноярусної монокультури цього виду на двохярусний дубово-сосновий деревостан з домішкою інших листяних видів. У зріджених сосняках ЧБ активізувався розвиток підросту порід, що можуть сформувати головний ярус, насамперед дуба звичайного, та підліску. Зростає кількість видів та інтенсивність розвитку підросту та підліску з супутніх листяних видів, але інтенсивність відновлення листяних порід є нерівномірною і недостатньою за лісогосподарськими нормами. Санітарний стан підросту є задовільним і залежить від виду: найпошкодженішими є дуб звичайний, ясен звичайний, черешня та береза звисла;
- внаслідок надмірного відвідування рекреантами приміських лісових насаджень та розвитку мережі доріг і стежок формуються фітоценотичні біогрупи, розчленяться лісовий фітоценоз;
- лісові екосистеми ЧБ пошкоджені комплексним впливом людини (аеротехногенним забрудненням і рекреацією), що зумовило зростання площ та інтенсивності санітарних рубок;
- у лісових екосистемах рекреаційної зони частіше трапляються пожежі з вини людини. Після пожеж відновлюється травостій, задерніння сягає 90-100% (особливо на другий рік після пожежі), що є перепоною для природного відновлення підросту та підліску. Стійкими щодо пожеж породами та такими, що краще відновлюються, є клен татарський, бузина чорна. Дуб звичайний є відносно стійким.
Одержані дані дають змогу сформувати для лісовідновлення пошкоджених насаджень та озеленення м. Черкас та його околиць асортимент деревних порід за газостійкістю, а також розділити масивні ліси, рекреаційно-оздоровчі та захисні лісові насадження на зони за ступенем антропогенної трансформації. Це сприятиме удосконаленню лісогосподарських і природоохоронних заходів. Принцип створення щільних буферних насаджень з листяних видів на узліссях слід використати для захисту хвойних лісових масивів від промислових аерофітотоксикантів.
Цікаві статті з розділу
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...
Сучасний екологічний стан Антарктичного півострова
Антарктичний півострів - це постійна низька температура повітря, майже постійні сильні вітри. Високий рівень ультрафіолетового опромінювання, низький атмосферний тиск і розріджене повітря теж не підні ...
Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан
оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до
інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки
біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...