Забруднення атмосфери промисловими викидами

Рис. 3.4. Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря м. Черкаси основними фітотоксикантами (1980-1985 рр. - за даними Українського республіканського управління з гідрометеорології і контролю природного середовища; 2000-2002 рр. за [27]; 2004-2006 рр. за [2]; 2007-2010 рр. за [35]); ГДК-Л - середньодобова ГДК для людини, мг/м3; ГДК-Д - середньодобова ГДК для деревних порід, мг/м3 [13, 28]

Комплексний індекс забруднення атмосфери Черкас (ІЗА), обчислений за середньорічною концентрацією пилу, диоксиду азоту, аміаку, формальдегіду, оксиду азоту у 2007 р. становив 7,85, у 2008 р. - 7,56, що кваліфіковано як середній рівень забруднення атмосфери. Подальше зменшення ІЗА зумовлено зниженням середньорічних концентрацій у повітрі аміаку та оксиду азоту [35]. Проте, у Черкасах збереглась тенденція перевищення середньорічних ГДК забруднювачами (рис. 3.5), по аміаку - 3,5 та 3 ГДК, диоксиду азоту - 1 ГДК, формальдегіду - 4 і 3,5 ГДК. У 2008 р. середньомісячні концентрації пилу дорівнюють 3,1 ГДК, NO2 - 1,3 ГДК, формальдегіду - 1,2 ГДК, аміаку - 1,7 ГДК, ці дані є найвищими серед інших міст України [35].

Рис. 3.5. Динаміка рівня атмосферного забруднення в м. Черкаси за 1999-2005 рр. (у кратності ГДК) [35]

Якщо аналізувати обсяги викинутих основних фітотоксикантів у атмосферу Черкаської області (рис. 3.6), то можна виділити два періоди, коли вони були надлишковими: 1995-2000 рр. та 2002-2007 рр. У 2008 р. диоксиду сірки потрапило у повітря області у 2,3 рази менше, ніж 2007 р. Кількість аміаку залишається на рівні 1-1,3 тис. т/рік протягом 1995-2006 рр.

Рис. 3.6. Обсяг викидів основних фітотоксикантів у атмосферу Черкаської області [35]

У забрудненні зі значними флуктуаціями обсягів викидів (у 5-7 разів) (рис. 3.6) переважає SO2, який переноситься на 1-3 тис. км від джерел викидів. Сполуки техногенного азоту викидаються рівномірніше та меншими обсягами. Після 2002 р. кількість техногенного NOx зростає у 1,5 раза (2008 р.). Динаміка обсягів забруднення та середньорічних концентрацій NOx співпадає (рис. 3.6, 3.7) та підвищується у повітрі Черкаської області відповідно у 1,5 та 2,8 раза.

Слід підкреслити особливості забруднення повітря такими інгредієнтами, як SO2, NH3 і NO2. У радіусі до 7 км від ВАТ «Азот» у повітрі домінують азотутримуючі забруднювачі, особливо аміак. Насамперед, це спричинено висотною структурою викидів NH3 (NH4+). Так, з висотою труби до 30 м викидається близько 37% всього аміаку, а 63% - відносно рівномірно розподіляється за висотами до 90 м [26]. Аміак дуже швидко розчиняється у краплях атмосферної вологи, тому далеко не відноситься від джерел викиду, а осідає, головним чином, у суміжному до промзони довкіллі (у радіусі до 5 км бувають п’ятикратні перевищення ГДК). На відміну від аміаку, значно далі розповсюджуються кислі гази NO2 і SO2. Тому, внаслідок розподілу цих диоксидів на великій території кислотний вплив є менш помітним.

Рис. 3.7. Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря Черкаської області основними фітотоксикантами [35]

Лісові екосистеми затримують шкідливі речовини, що розповсюджуються з повітряними масами, та осаджують їх на земну поверхню шляхом гравітаційного тяжіння, змиву опадами та з біоопадом. Як показано В.В. Лавровим [26], добре прослідковується відомий «ефект узлісся» при затримці забруднювачів лісовими масивами: у районі узлісся ЧБ рН снігу складає 6,1-6,4. Основними інгредієнтами забруднення лісу є HСО3, NО3-, SО42- і NH4+. Тобто деревний намет істотно фільтрує повітряні маси і переводить потік полютантів під крони дерев, особливо HСО3- і SО42-. У зоні інтенсивного впливу викидів на ЧБ (10-16 км) потік сульфатів іноді досягає 68 кг/га на рік, нітратів - 3-28, а амонію - 0,6-5 кг/га на рік.

Цікаві статті з розділу

Проблеми утилізації твердих побутових відходів в малих містах (а прикладі смт. Ставище)
У результаті неконтрольованих демографічних процесів ряду азіатських країн відбувся різкий ріст чисельності населення Землі, що уже перевищує 6,4 млрд. докорінно змінився вплив людини на при ...

Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...