Методи досліджень
Підріст та підлісок досліджували за показниками: видовий склад, густота, трапляння, середньозважена висота та санітарний стан [7].
Причинно-наслідкові зв’язки зміни санітарного стану і структури деревостану встановлювали за «середньозваженим класом Крафта категорії стану» деревостану, який відображає негативний вплив певного чинника на фоні різної інтенсивності вибіркових санітарних рубок та неоднакового впливу інших зовнішніх чинників [26]. Рослини визначали за гербарієм (KW) Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного та «Определителем …» [29].
Аналітичну та математично-статистичну обробку даних здійснювали комп’ютерними методами аналізу баз даних (Mіcrosoft Оffіce 2003).
Цікаві статті з розділу
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Рекультивація промділянки при поверхневому порушенні ландшафту
Дія
людини на природу багато в чому пов'язана з порушенням величезних територій.
Окрім безпосереднього порушення ґрунтів відбувається псування природних
ландшафтів, порушення гідрологічного ...
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...