Таксономічна та екологічної характеристики алергенних рослин урбоекосистеми корсунь-шевченківський за місцем формування та ступенем небезпеки
У перший період обстеження переважна чисельність рослин-полинозоутворувачів у захисній зоні міста найвища, зокрема в районі Тартаку, в якій найбільш сконцентровано кленових, хвойних та розоцвітих. На другому місці за ступенем небезпеки знаходиться Червоний хутір та Центр щодо чисельності небезпечних рослин-полинозоутворювачів, які, переважно, несуть небезпеку у другий період формування полинозів, на третьому - Мікрорайон (рис. 3.12), де переважають хвойні та кленові породи дерев.
Рис. 3.13. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період травень-червень залежно від пункту спостереження (захисна зона)
Отже, захисна смуга забезпечує подвійний ефект - є біологічним бар’єром і вміщує алергеннонебезпечну флору, представниками якої є кленові, березові, розоцвіті, тополеві, та які вносять питому частку у формування весняних полинозів.
Житлова зона урбоекосистеми характеризується наявністю як деревної, так і трав’янистої рослинності, які вносять істотний вклад у формування полинозів, зокрема у 1-й та 3-й періоди настання полинозів серед населення. Інженерні конструкції, а саме їх розміщення, дещо визначають інтенсивність та характер міграції рослинного пилку. Можуть виступати бар’єром, або ж коридором для перенесення його під потоком постійних протягів.
В цій зоні концентрується як деревна (бобові, розоцвіті, липові, черемхові, морові (шовковиці), бузинові, ясенові, тополеві, бузкові, спірейні та ін.), так і трав’яниста рослинність (айстрові, лободові, злакові, щирицеві, бобові, хрестоцвіті). Найбільшою чисельністю характеризуються угруповання трав’янистих, які включають амброзію полинолисту, полин гіркий та звичайний, лободу червону та білу, чорно щир звичайний, кульбабу лікарську, мишій сизий, куряче просо, пирій кореневищний, костриця червона та овеча, стоколос покрівельний та безостий, жабрій звичайний, щавель горобиний та кучерявий, грицики звичайні, гикавка сива та ін. (рис. 3.14, 3.15).
Рис. 3.14. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 1-й період березень-початок травня, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (житлова зона)
У перший (березень-травень) та другий (травня-червень)
період дослідження житлової зони було виявлене значне різноманіття деревної та трав’яної рослинності, яка наносить значної шкоди здоров’ю людей в період свого цвітіння. В перший період виявлено переважну чисельність деревної рослинності з родини спірейні, розоцвіті, ясеневі в таких пунктах спостереження: Мікрорайон, Червоний хутір, Центр, Тартак. У другий період щільність рослин-полинозоутворювачів найвища в пунктах спостереження Залізничний вокзал, Гончариха Мікрорайон, Червоний хутір, Тартак, Раків хутір домінує злакова рослинність це пояснюється тим що ці пункти спостереження знаходяться поблизу агроекосистем (рис. 3.2.3.15). Третій період, який також є небезпечним за рахунок потужної чисельності складноцвітих, лободових, сирицевих, капустяних, кропивових, за нашими підрахунками є найнебезпечнішим у цій зоні урбоекосистеми (рис. 3.2.3.16).
Рис. 3.15. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 2-й період середина травня-червень, залежно від пункту спостереження, шт./100 кв. м (житлова зона)
Рис. 3.16. Чисельність рослин-полинозоутворювачів у 3-й період середина липня-вересень, залежно від пункту спостереження (житлова зона)
Отже, другий (пізні розоцвіті - черемха чорна, жасминові - жасмин звичайний, бузкові - бузок звичайний та ін.) та третій період у житловій зоні є найбільш небезпечним за рахунок потужної чисельності джерел формування рослинного пилку.
Цікаві статті з розділу
Екологія в житті людини
В сучасних умовах існування
людство зіткнулося з величезною проблемою - екологічною. Проблема екологічної
катастрофи вже не просто не приваблива перспектива, а реальна загроза, що
повисла н ...
Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки
Борошномельне
виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне
борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації,
коріння якого сягають у надра пе ...
Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику
Вихідні дані
Область
Донецька
Найменування НХР
Хлор
Відстань від населеного пункту
-
Ємнос ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.