Тварини, що занесені в чинні для України міжнародні переліки

Основним принципом культурного туризму в державі повинен тати принцип стійкого розвитку, що має на увазі підтримку місцевої культури, збереження культурних і природніх об’єктів і поліпшення життєвого рівня місцевого населення [31].

Така програма повинна враховувати необхідність:

актуалізації культурної спадщини і залучення її в сферу соціально- економічної діяльності;

впровадження дослідницьких проектів і навчальних програм, сконцентрованих на дослідженні різних аспектів проблеми, розробки гнучкої системи підходів для відвідування особливо цінних місць;

організації постійних досліджень, контролю і експертих консультації для з’ясування стану пам’яток;

опрацювання нормативно- правової бази з метою забезпеченості збереження і оптимального використання культурних цінностей на території регіонів, розробка регіональних програм розвитку туризму з урахуванням місцевих особливостей;

контролю за кількість туристів, що відвідують об’єкт, з метою запобігання завдання йому шкоди;

контрольованого будівництва в зонах, що прилягають до об’єктів культурної спадщини;

забезпечення інфраструктури на об’єктах, що відвідується.

На жаль, в сьогоднішніх умовах економічної ситуації в Україні, неможливо досягти високих стандартів, необхідних для такої діяльності. Необхідне вдосконалення нормативно- правовї бази галузі, з огляду на вимоги міжнародного права, які передбачають не тільки фінансування таких заходів (субсидії, податкові пільги на розвиток галузі, спонсорська допомога), а й застосування міждисциплінарного підходу (визначити принципи розвитку туризму, ґрунтуючись на діючих правилах у цій сфері, проголошених ЮНЕСКО, Радою Європи і ИКОМОС), міжнародних обмінів фахівцями, ведення виховних заходів і відповідних навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти.

Одним із традиційних напрямів еколого- просвітницької діяльності, який не потребує матеріальних затрат, є робота із засобами масової інформації [21].

В далеко не повній підшивці перодичних виданнів з публікаціями про «Кам’яні Могили», що знаходяться у співробітників заповідника, налічується 109 статей. З них 35 написано співробітниками заповідника, 74- іншими авторами. Перша стаття датується 1968 роком. Ця і майже всі наступні статті про «Кам’яні Могили» аж до 90-х років були схожі між собою. Всі вони обмежувалися подачею загальної інформації про заповідник, про те, що такий існує.

Також, у підшивці періодики з публікаціями про «Кам’яні Могили» існують статті, які присвячені окремим темам:

запровадженню платного режиму відвідування зони відпочинку в однокілометровій охоронній зоні присвячені дві публікації. А в цілому, темі охорони території заповідника від порушників заповідного режиму присвячені ще дві статті від журналістів та п’ять статтей від співробітників заповідника;

проведенні серії виставки робіт художників і фотохудожників, присвячених «Кам’яним Могилам» та вцілому можливостям заповідника бути джерелом натхнення для людей мистецтва, присвячені шість статтей журналістів і дві статті, написані співробітниками заповідника;

вивченню сучасним дослідником Приазов’я А. Чорних загадок історії, пов’язаних, в першу чергу, з «Кам’яними Могилами», а також з іншими географічними об’єктами Приазов’я, присвячені статті І. Руденко, Н. Карабанова (ще п’ять статтей присвячені іншим істерико- археологічним питанням, зв’язаними з заповідником);

окремої уваги заслуговують також роботи, присвячені історії заповідника, в передачі жителя с. Назарівка - ровесника заповідника,- С. Михайлова і присвячена легендам, зв’язаних з «Кам’яними Могилами», стаття історика С. Шевчука;

конкретним подіям, зв’язаними з проведенням 65-ти та 75-ти річних ювілеїв «Кам’яних Могил», як заповідника з 1995 і 1997 рр. та приурочених до цих дат конференціям присвячено 9 статей;

роботі зі шкільними та студентськими екологічними лагерями, та проведенню занять у школі юних натуралістів у місті Маріуполь присвячена одна робота журналіста і ряд статей, написаних співробітниками заповідника;

проведенню, починаючи з 1998 року, щорічних заходів, присвячених річниці битви, відомою в історії, як «Битва на річці Калка»,- присвячено двадцять статтей.

Інші роботи містять звісно научну інформацію про заповідник. У більшості такі роботи присвячені флорі та фауні заповідника. Значно рідше зустрічаються публікації, в яких поряд з інформацією про тваринний і рослинний світ заповідника міститься інформація про його геологічне минуле.

Особливо виокремлюється ряд робіт, які носять комплексний характер, тобто містять різну природничо-наукову інформацію у комплексі, включаючи історію, геологію, флору і фауну «Кам’яних Могил».

По реакції пресси (20 публікай на рік; 12 публікацій за 2 місяця 2000-го року), а також по збільшенню інтереса, який проявляють жителі Запорізької та Донецької областей до «Кам’яних Могил» в останні роки, можна зробити висновок, що приділення великої уваги цінностям ідеальним, тобто історичним, етичним, естетичним, християнським, на ряду з природоохоронними- вірний шлях до кращого, справжнього розуміння суті та задач заповідної справи у суспільстві та державі.

Цікаві статті з розділу

Природоохоронні території
В своїй курсові роботі я хочу розглянути, на мою думку, глобальне питання всього людства - природоохоронні території. Для збереження природи створюють заповідні території. Вони належать дер ...

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Прогресуюча дія господарської діяльності людства на природне середовище досягла рівня, при якому відбуваються істотні зміни в хімічному складі ґрунтового покриву широких територій. У загальн ...