Матеріали та методи досліджень

Для вивчення флори та фауни ми використовували такі методи, як спостереження на наукових полігонах та вивчення монографій і публікацій.

До наукових полігонів на природно-заповідних територіях належать стаціонарні ділянки спостережень, постійні пробні площі, профілі та трансекти. Вони забезпечують вивчення природного розвитку екосистем та змін внаслідок антропогенного впливу.

На сьогодні функціонує вісім постійних пробних площ, закладених попередніми дослідниками в 2000, 2002 і 2005 рр. в різних едафотопах і фітоценозах заповідника [16]. Постійні пробні площі призначені для вивчення фенологічного розвитку степових рослин і сукцесійних процесів в різних рослинних угрупуваннях заповідника (рис. 3.1).

Для закладання ділянок постійних пробних площ, призначених для стеження за станом різних компонентів природних комплексів, було використано ті самі ділянки, які були прилеглими одна до одної частинами одного угруповання. Це полегшило працю фахівців, які отримували всебічний опис даної ділянки, зменшило порушення наземного покриву, викликані закладанням площ, та проведенням на них спостережень, збільшило можливості для комплексного аналізу динаміки різних компонентів природних комплексів, в тому числі впливу рекреації.

Постійні пробні площі відбивають всю сукупність основних варіантів корінних або близьких до них угруповань, представлених в заповіднику «Кам’яні Могили».

Рис. 3.1 План протипожежних обкосів і схема розташування постійних пробних площ і флористичних точок фенологічного маршруту на території відділення УСПЗ «Кам’яні Могили»

Було забезпечено системою постійних спостережень похідні угруповання, динамічні процеси в яких виявляються особливо наглядно. Це були ділянки, на яких мали місце демутаційні процеси після зняття антропогенного пресу внаслідок створення заповідника «Кам’яні Могили». До таких ділянок належать території, де відобразилася дія стихійних факторів, в нашому випадку - пожеж, і ділянки із різним ступенем впливу рекреації.

Мережа постійних пробних площ забезпечує також спостереження за станом популяцій окремих видів рослин та тварин, тому пробні площі в заповіднику «Кам’яні Могили» охоплюють місцезнаходження рідкісних та цінних видів із врахуванням різних екологічних умов їх зростання.

Постійні пробні площі чітко фіксовані на місцевості системою маркувальних знаків і мають свою нумерацію. Кожна з них включається до мережі ділянок спостереження. Її місцезнаходження фіксується на схемі заповідника.

Крім спостережень на постійних пробних площах на території заповідника були також закладені профілі та трансекти, які закладаються з метою проведення різних видів спостережень - екологічних, фенологічних, зоологічних тощо - з тим, щоб ними були охоплені різні геоморфологічні елементи екосистем. Профілі, закладені в межах заповідника «Кам’яні Могили» проводилися через різні зони і виводилися на суміжні території в тих випадках, коли наявний не весь динамічний ряд угруповань.

Фенологічні маршрути (див. додаток А) або профілі були частково «накладені» на екологічні, зоологічні та інші види профілів, щоб на останніх могли бути використані фенологічні дані [15].

Протягом 2011 р. функціонували 31 флористична фенологічна точка, які були закладені ще в 1985 році з метою вивчення фенології степових рослин фенологічного маршруту. Загальна довжина маршруту становить 3000 м.

Для вивчення питань динаміки чисельності деяких видів наземних хребетних фахівцями було вичленено 12 основних біотопів, з урахуванням рельєфу і типу рослинності: 1 - Північний щебенистий степ, 2- Придонецький схил, 3- Присадибна ділянка, 4 - Долина річки Каратиш, 5 - Плакорний степ, 6 - Пасовище, 7 - Абсолютно заповідна ділянка, 8- Східна гряда, 9 - Західна гряда, 10 - Західне плоскогір’я, 11 - Східне плоскогір’я, 12 - Колодязьна балка.

З 1985 року в виділених біотопах функціонують маршрути для обліку мишоподібних гризунів і прудкої ящірки. Облік птахів в гніздовий та зимовий період проводиться на всій території заповідника.

Цікаві статті з розділу

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...