Місце та умови проведення досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи були проведені у відділі екотоксикології Інституту агроекології і природокористування НААН згідно тематичного плану наукових досліджень НМЦ “Агроекологія” НААН, провідною науковою установою якого є Інститут агроекології і природокористування НААН, в розділі науково-технічної програми НААН “Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України” (№ ДР 0106U004038) за завданням 04.01.02/053 “Розробити науково-практичні засади мікробно-рослинних технологій відновлення забруднених ґрунтів з метою забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних нормативів якості довкілля та сільськогосподарської продукції” (№ ДР 0106U004045) та Розробити наукові основи агроекологічного моніторингу територій, забруднених стійкими органічними забруднювачами (№ ДР 0106U004056).

Дослідження були проведені на полях Дослідної станції лікарських рослин (ДСЛР) Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН (с. Березоточа, Лубенського району, Полтавської області). ДСЛР розташована на південній околиці села належить до східної частини Лівобережно-Дніпровської ґрунтової провінції (Лівобережний Лісостеп) Лісостепової ґрунтово-кліматичної зони України на висоті 160 м над рівнем моря [26].

Клімат помірно-континентальний, теплий з достатнім зволоженням. Середньорічна сума атмосферних опадів становить 500-580 мм, а за теплий період випадає 350-400 мм. Вирощувані культури помірно забезпечені вологою.

Період із середньодобовою температурою вище 0ºС триває менше 240 днів. Сума активних температур (понад 10ºС) дорівнює 2900º. Баланс вологи нейтральний, тобто кількість опадів приблизно дорівнює випаровуванню.

Ґрунт ДСЛР - чорнозем типовий опідзолений слабковилугуваний малогумусний легкосуглинковий на лесах. Для цього ґрунту характерно знижений вміст органічної речовини і колоїдної фракції взагалі, розчинних фосфатів та калію. Вологоємність ґрунту низька (38-43 %), після дощів верхній шар ґрунту швидко висихає, нерідко утворюючи ґрунтову кірку.

За геоморфологічним районуванням чорноземної території України (по Цисю, 1962) територія ДСЛР належить до Полтавської рівнини, що являє собою плато з абсолютними висотами 200-220 м, розчленована долинами річок Сули, Псела, Ворскли і Орелі на широкі рівні міжріччя. Характерною особливістю є асиметричність річкових долин, що мають систему гарно розвинених лівобережних терас і глибоко розчленовані праві берега [173].

Чорнозем типовий глибокий малогумусний грубопилувато-легкосуглинковий на лесі характеризуються сприятливими водно-фізиними властивостями, які тісно пов’язані з механічним складом, вмістом гумусу і складом обмінно-увібраних катіонів. В складі переважають інертні фракції піску і грубого пилу, характеризується низькою здатністю до структуроутворення, тому у складі мало водостійких агрегатів. При обробітку розпилюється, ущільнюється, утворюючи грубогрудочкувато-брилисту структуру. Здатен до запливання і утворення кірки.

Формується чорнозем типовий на лесових породах. В цьому ґрунті збалансовані практично всі показники родючості. Характеризується значним накопиченням гумусу, ліофільних елементів у верхній півметровій товщі, неглибоким заляганням карбонатів, відсутністю перерозподілу колоїдів по профілю. Характерним є також погано виражена структура ґрунтового профілю:/k 0-41 см - гумусний, темно-сірий, вологий, крупнопилувато-важкосуглинковий; 0-27 см орний - пилувато-грудочкуватий, пухкий; 27-41 см - підорний, карбонатний, нещільно зернистий, грудочкуватий, ущільнений; перехід поступовий;42-70 см - верхній перехідний, добре але нерівномірно гумусований, карбонатний, темно-сірий, вологий, грудочкопилуватий - середньосуглинковий, нещільно-зернистий, грудочкуватий, пухкий; перехід поступовий;71-120 см - нижній перехідний, слабко і нерівномірно гумусований, карбонатний, сіро-бурий, вологий, крупнопилувато-середньосуглинковий, нещільно-грудочкуватий; перехід поступовий;(h) k 121-203 см - лес, по кротовинах слабогумусований, карбонатний, сірувато-бурий, плямистий, свіжий, крупнопилувато-середньосуглинковий, грудочкуватий, пухкий;204-220 см - лес, карбонатний, крупнопилуватосередньо-суглинковий з надмірною карбонатною цвіллю.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...

Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...

Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Актуальність дослідження. Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з використанням природних ресурсів нашої планети, з споживанням різних видів енергії в все зростаючих масштаба ...