Захворюваність на екологічні хвороби в Україні
«Хвороба є розплатою за насилля над Природою». (X. Баллу, індійський письменник).
Науково-технічна революція змінює стосунки людини і природи. Поява нових технологій, джерел енергії і матеріалів, впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки призвели до глобальних змін у житті суспільства, людство стало впливати на природу в планетарному масштабі. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, збільшенню комфорту, виробництва продуктів харчування тощо. З іншого боку, забруднюється повітря, земля і вода, знищуються ліси, зменшується озоновий шар Землі, з’являються тисячі нових хімічних сполук, що, без сумніву, негативно впливає на здоров'я людей, зменшує тривалість життя, ставить під загрозу існування людини як біологічного виду.
Наше століття характерне тим, що екологічна ситуація на планеті з кожним роком ускладнюється, особливо гострою стала проблема негативного впливу забрудненого оточуючого середовища на здоров’я людини.
Всесвітня Конференція ООН з питань навколишнього природного середовища і розвитку, яка відбулася у Ріо-де-Жанейро у 1992 р., ухвалила «Декларацію про довкілля та розвиток» та визнала концепцію сталого розвитку домінантною ідеологією цивілізації у 21-му столітті. Вже перший принцип цієї Декларації проголошує: "Турбота про людей займає центральне місце в зусиллях щодо забезпечення сталого розвитку. Вони мають право на здорове та плодотворне життя в гармонії з природою" [1].
В умовах структурної перебудови економіки України, політичного реформування держави, становлення та утвердження громадянського суспільства відкриваються нові можливості для зменшення негативного впливу виробничої діяльності на природу і, відповідно, збереження здоров’я, збільшення тривалості та покращання якості життя населення. Охорона довкілля з метою забезпечення безпечної життєдіяльності та збереження здоров’я людини - невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Формування здоров’я визначається способом життя людини і станом навколишнього середовища. В генотипі індивіду закодовані всі його спадкові ознаки. Однак для того, щоб вони виявилися у вигляді певних якостей організму і особистості, природних для біологічних та соціальних функцій, необхідні певні умови, які визначаються власне способом життя та зовнішнім середовищем.
Ватикан в особі папи Бенедикта XVI висунув ініціативу розширити встановлений Церквою список смертних гріхів. До значених досі гріхів, таких як, гординя, заздрість, обжерливість, хтивість, жадібність, лінощі, гнів, запропоновано додати ще п’ять, серед яких - забруднення навколишнього середовища, аборти, втручання у людські гени, наркоторгівля і педофілія. Тобто, екологічне неблагополуччя віднесено до категорії тяжких гріхів.
Додаток
Захворюваність населення Дніпропетровської області (січень-жовтень 2012 року)
Цікаві статті з розділу
Аналіз діяльності підприємства Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства
Практика
проходила в Західно-Чорноморському басейновому управлінні охорони, використання
і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Одеському
територіальному відділі з 8 с ...
Поняття про біосферу та атмосферу
Найхарактернішою істотною рисою планети Земля є існування на
ній життя. Усю сукупність живих організмів та ту частину речовини планети, що
перебуває в постійному обміні речовиною і енергією ...
Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми
(ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера).
Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.