Регіональні проблеми лісозбереження та лісовідтворення в європейських країнах: екологічні особливості та відмінності
Лісівників європейських країн, особливо Центральної Європи, хвилює сучасний стан лісів. Зменшення частки молодняків у багатьох європейських країнах, збільшення площі стиглих та перестиглих насаджень і лісових культур порушило стійкість лісових екосистем. Масштабні вітровали охопили чимало європейських країн.
Так, у Швейцарії вирубується лише 60 відсотків приросту деревини (1.6 відсотка кореневого запасу), в Австрії - 77, у Німеччині - 81. Близько 70 відсотків деревини, що споживається у Німеччині, імпортується з інших країн.
У Німеччині, Бельґії, Нідерландах та деяких інших країнах Європи посилюється тиск “зелених”, які дедалі відчутніше впливають на лісовий менеджмент, що ведеться з порушенням екологічних стандартів.
Ураховуючи еколого-економічну ситуацію, що склалася у лісах європейських країн, та реалії сучасного лісового господарства України, можна зробити такі висновки:
Оскільки європейські країни сповідують принципи сталого лісового господарства, які передбачають лісозаготівлю в обсязі поточного приросту деревини, можна очікувати зменшення імпорту деревини до Швейцарії, Німеччини та деяких інших європейських країн. Україні дедалі важче буде проникати на європейський ринок лісової продукції. У зв`язку з тим підприємствам лісового господарства треба краще вивчати потенційні можливості національного ринку лісової продукції і сприяти його розвитку.
Державна підтримка лісового господарства здійснюється переважно за рахунок спеціальних податків із споживачів деревини або лісовласників. Так, у Норвегії такий фонд утворюється обов’язковим відрахуванням коштів у розмірі двох відсотків від продажу лісу, круглих лісоматеріялів та виробів із деревини. В Італії спеціальний фонд підтримки лісового господарства утворюється за рахунок оподаткування спеціальним податком продукції з паперової маси і паперу в межах 0.6-3.0 відсотки від її вартості.
Законодавство Швеції зобов’язує лісовласників спрямовувати на лісовідновлення кошти в розмірі 0.8 відсотка від вартості лісового майна. Крім того, на лісовідновлення може використовуватися частина доходу лісовласників. Вона не підлягає оподаткуванню у разі використання за цільовим призначенням.
У Франції для підтримки лісового господарства формується Національний лісовий фонд, кошти якого витрачають на відтворення, охорону і поліпшення стану лісів та сприяння продажу лісової продукції на ринках. Кошти фонду накопичуються за рахунок справляння спеціального податку на продаж продукції, що виготовлена з деревини (ставка податку у 1990 році становила 4.7 відсотка від проданої продукції).
В окремих країнах ЄС лісове господарство отримує дотації з державного бюджету, що мають чітке цільове призначення. Зокрема, у Франції дотації з державного бюджету видають: на закупівлю саджанців (у розмірі 50 відсотків їх вартості); на захист лісів від тварин (до 2000 французьких франків на один гектар лісу); на створення лісових культур (у розмірі 40 відсотків вартості попередньо погоджених витрат); на проведення рубок догляду в новостворених насадженнях (у розмірі 40 відсотків попередньо погоджених витрат); на будівництво та поліпшення лісових доріг.
Цікаві статті з розділу
Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то
продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного
середнього значення в результаті процесів с ...
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім
середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток.
Сучасний глобальний
характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...
Проблема утилізації твердих побутових відходів
Сміттєві війни, комунальні
корупційні оборудки й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні
безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами.
У Німеччин ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.