Екологічні особливості та господарське значення мисливських видів птахів
Птахів які мають промислове і мисливське значення поділяють на 4 великі групи: борова дичина, степова дичина, болотно-лучна дичина та водоплавна дичина [11]. Особливо найбільшу частку становлять представники, що належать до водоплавної дичини - це 20 видів птахів (брали за списком Орлова) (див рис. 3.10 ). В основному - це качки та гуси.
 
 
Рисунок 3.10. Процентне співвідношення екологічних груп мисливських видів птахів Черкаської області
Найменший відсоток складають представники борової дичини - типові лісові види, єдиний представник - слуква (вальдшнеп) (Scolopax rusticola). Слід відзначити, що в господарському відношенні всі види мисливських птахів є нейтральними до агроландшафтів, збитків посівам та агрокультурам не наносять. Водоплавна екологічна група за типом живлення - в основному це рослиноїдні птахи, раціон яких складається з зелених частин рослин. Під час осінніх перельотів - гусеподібні (гуска сіра, гуска біла) періодами пасуться на прибраних зернових полях, інколи на грядках городів, негативного впливу посівам та агрокультурам не чинять. Деякі качки, зокрема крижень, який є найпоширенішим видом - охоче перелітає на зернові поля підживлюючись там зерном пшениці чи жита. Але помітної шкоди цим не приносять. Серед куроподібних на увагу заслуговують сіра куріпка та перепел, для яких важливу роль грає чагарникова рослинність та агроценози з посівами, про те ці птах приносять багато користі. Оскільки окрім насіння рослин вони охоче поїдають комах та інших безхребетних тварин, знищуючи чимало шкідників сільського господарства (клопа-черепашку, колорадського жука, яких інші птахи майже не їдять) [3]. Фазан звичайний є нетиповим для даного регіону видом, типовими біотопами якого є річкові долини з багатою рослинністю, поруби в лісах та зарості очерету. Птах належить до акліматизованих видів, тому в межах Черкаської області в диких умовах зустрічається рідко. Отже, слід відмітити, що в умовах досліджуваного регіону мисливські види птахів майже не приносять шкоди агроценозам, а скоріше навпаки - інтенсивне ведення господарської діяльності негативно впливає на чисельність їх популяцій не тільки серед мисливських видів птахів а й пташиного населення взагалі [6].
Цікаві статті з розділу
Формування якості та захисту поверхневих вод
	
Якість води є наслідком двох основних процесів - надходження речовин із
зовнішніх стосовно даного водному об'єкт джерел і внутріводоймних змін, що
відбуваються з речовинам унаслідок функціон ...
	
Ландшафтна екологія
	
Ландшафтна екологія – наука про
комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки
зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного
е ...
	
Вплив діяльності людини на довкілля
	
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...
	
 Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки. Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок. Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.