Територія дослідження

Для характеристики території дослідження нами було використано метеостанцію Самбір, яка діяла з 1961 до 1988 роки. З 1993 вона відновила роботу, але матеріали вимірів з того часу носять фрагментарний характер (по окремим місяцям відсутні) й для формування загальної картини не є придатними. Тому, з метою характеристики клімату досліджуваної території було обрано часовий проміжок з 1962 до 1987 роки.

Як показують результати багаторічних досліджень, температурний режим території відзначається чітко вираженими сезонними особливостями. Так, для території дослідження характерні швидкі зміни температур весною й восени та порівняно повільні зимою і літом. Найтеплішим місяцем є липень, а найхолоднішим - січень.

Термічний режим у басейні Верхнього Дністра та в межах досліджуваної території зокрема залежить від багатьох факторів, вплив кожного з яких протягом року неоднаковий. Наприклад, в холодну пору року зростає роль адвекції повітря. Особливо значні зміни спричиняють вторгнення повітряних мас середземноморського походження з півдня і південного заходу (Природа…, 1972).

Протягом розглянутого періоду, абсолютний максимум температури складає 34,8°С і був зафіксований 01.07.1987, а абсолютний мінімум - 30,6°С і був зафіксований 01.02.1963. Кількість днів з відлигами за зимовий сезон - 28-34. Сума активних температур складає 2400-2600°С. Сума активних температур складає 2400-2600°С (Муха, 2000а). Кількість опадів у межах досліджуваної території тісно пов'язана із проходженням вологих повітряних мас в умовах складного рельєфу Карпат і Передкарпаття. Останні спричиняють бар'єрний ефект, який викликає формування орографічної хмарності й збільшення кількості опадів.

Розподіл опадів протягом року відбувається нерівномірно. Характерною особливістю є більша кількість опадів в період кінець весни - літо й найменша кількість опадів узимку. Для території дослідження суттєве значення мають також і добові максимуми опадів, оскільки вони призводять до стрімкого розвитку ерозійних процесів та паводків. За досліджуваний період максимум склав 84,4 мм і був зафіксований 01.08.1966.

Вартує підкреслити, що розміщення метеостанції приурочено до річкової долини і тому вона лежить гіпсометрично нижче окремих елементів досліджуваної території. Тому припускаємо певну похибку при екстраполяції результатів метеорологічних вимірів на ділянки, розміщені у межах високих терас на досліджуваної території.

Гідрологічні умови

Гідрологічні умови басейну Верхнього Дністра суттєво залежать від кліматичних умов регіону. Так, видатні дощі у цьому регіоні спричинили до формування екстремальних паводків в жовтеньі 1895, червні 1900, липні 1911, серпні 1927, вересні 1941, серпні 1955, червні 1969, липні 1980, липні 1997 років (Ковальчук, 2003).

Загальна кількість річок у регіоні Карпат складає 457, з яких більше 40% розміщені у басейні Дністра. Середня густота річкової сітки складає 0,9 - 1,3 км·км-2. Розподіл стоку є нерівномірним протягом року й суттєво залежить від інтенсивності прояву окремих кліматичних факторів у басейнах рік.

Підчас весняного танення снігу, витрати води у Дністрі досягають найвищих рівнів. Особливо небезпечними є підсилення талих вод зливовими дощами, що призводить до екстремальних паводків (Ковальчук, 2003; Природа…, 1972). Весняна повінь відбувається зазвичай у кінці лютого - на початку березня. Проходить вона у декілька етапів, оскільки суттєво залежить від надходження води із атмосферних опадів. Так, підчас повені вода піднімається зазвичай на 8 - 166 см. Проте, в окремі роки, швидкість підняття води може складати і 3,5 - 5 м·24 год-1.

У літньо-осінній період спостерігається 3 - 5 паводків, підчас яких вода піднімається на 0,5 - 2 м. Проте, в окремих випадках, швидкість підняття може складати і 6 м·24 год-1. Середня тривалість паводку складає від 10 до 25 днів й може досягати 55 днів (1948 р., 1955 р.)

Територія дослідження була сформована під безпосереднім впливом Дністра і лежить на його надзаплавних терасах. Протягом останніх 100 років, водний режим Дністра зазнав суттєвих змін. Річку було зарегульовано й майже повністю обваловано. Таким чином, значний вплив на формування екосистем Дністер відтепер здатний чинити лише підчас повеней і паводків, беручи активну участь у переформуванні рельєфу заплавно-руслових комплексів.

У ХХ ст. осушено значні площі боліт у верхів’ї басейну Дністра, що призвело до зниження рівня води у Верхньому Дністрі на величину до 6 м. Внаслідок цього, змінились рівні залягання ґрунтових і підгрунтових вод і, як наслідок було спричинено значний дестабілізуючий вплив на екосистеми різного степеня гемеробії. Особливо вразливими в цьому випадку виявляються агемеробні та олігогемеробні екосистеми.

Крім Дністра у межах території дослідження протікають струмки Бистриця, Прут і ще до 10 безіменних. У минулому праві приторки Дністра, тепер вони розчиняються в мережі меліоративних каналів.

Цікаві статті з розділу

Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...

Заходи по покращенню стану атмосферного повітря
Для того щоб покращити повітряний стан необхідно провести ряд заходів, а саме : технологічні ; архітектурно - планувальні ; санітарно - технічні ; законодавчі ; Схема роботи цикло ...

Міжнародна співпраця у галузі охорони довкілля
Серед глобальних проблем сучасності одними з найбільш актуальних є екологічні проблеми, які проникають в різні сфери суспільного життя та визначають особливості стабільного розвитку кожної д ...