Новий теоретико-методологічний підхід до оцінки органічної частини ґрунту: компоненти, фракції та пули
Рис. 1.2 Схема енергопластичного буферу ґрунту (за З. Гамкалом, 2003)
Варто зазначити, що вміст лабільних органічних сполук у ґрунті суттєво змінюється за профілем, а також залежить від типу й інтенсивності антропогенного навантаження на екосистему. За даними L. Kolar et al. (2009) розмір лабільного пулу органічної частини ґрунту змінюється у широких межах і може перевищувати 30% від валового вмісту Карбону органічних сполук. Подібні результати було отримано й З. Гамкалом (2009), який вивчав динаміку лабільного (активного) пулу органічної частини ґрунту за вмістом Нітрогену - продовж вегетаційного періоду вміст N у ґрунтах окремих варіантів агроценозів міг змінюватися майже вдвічі.
Особливе місце у сучасних дослідженнях екологічної та агрономічної якостей ґрунтів, задіяних у сільськогосподарському виробництві, займає оцінка й параметризація лабільних пулів Карбону органічних сполук. Для цього розроблено широкий спектр діагностичних критеріїв, серед яких найпопулярнішими є: вміст водорозчинних сполук Карбону, визначений безпосередньо у ґрунтовому розчині (Chantigny, 2003) або у розчинах, екстрагованих з ґрунту холодною (від 5 до 20°С) (Landgraf et al., 2006) чи гарячою (від 50 до 120°С) (Haynes, 2005) водою, вміст мікробної біомаси (Благодатский и др., 1987), а також розмір легкоокиснюваного пулу Сорг, визначений шляхом окиснення органічних сполук Карбону слаболужним розчином перманганату калію (Blair et al., 1995, 2001; Weil et al., 2003). Варто зазначити, що більшість із названих критеріїв використовують у лісовій екології та ґрунтознавстві дуже обмежено, або не використовуються взагалі. В нашій роботі, зроблено спробу оцінити вплив антропогенну динаміку органічної частини ґрунту саме у лісових екосистемах. Для цього застосовано широкий спектр методів як лісового ґрунтознавства, так і суміжних наук, серед яких деякі застосовано вперше в Україні
Цікаві статті з розділу
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва
Тема контрольної роботи «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва».
Основне завдання сільського господарства полягає в одержанні високоякісної екологічно чистої продукції ро ...
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.