Екологічна роль органічної частини ґрунту (теоретичні, методологічні та методичні аспекти)

Розвиток природничих наук супроводжувався осмисленням місця ґрунту у біосфері (Warkentin, 1995). На сьогодні відомо, що еволюційно ґрунт є кінцевим продуктом процесів життєдіяльності на Землі. Він інтегрує різнорівневі системи суходолу і забезпечує їм нескінченно тривале функціонування, не зважаючи на обмеженість ресурсів (Керженцев, 2006; Гамкало, 2009). В умовах розвитку численних екологічних криз (глобальне потепління клімату, металізація біосфери, евтрофікація водойм тощо) відбувається поступова зміна системи уявлень щодо ґрунту, його живої (едафон) та неживої (едафотоп) компонент. Відповідно до сучасних уявлень, агрономічна цінність ґрунту та родючість, як основна характеристика цього біокосного тіла поступово відходять на другий план. Важливішою вважають його екосистемну роль, тобто здатність ґрунту підтримувати біорізноманіття, забезпечувати якість води, а також колообіги поживних речовин і розклад біомаси. Здатність цього біокосного тіла виконувати екологічні функції безпосередньо залежить від кількісних та якісних характеристик його основної складової - органічної частини ґрунту (Manlay et al., 2007; Гамкало, 2009).

Цікаві статті з розділу

Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем
Тема контрольної роботи "Наукові основи раціонального користування та управління навколишнім середовищем". В умовах зростаючого антропогенного впливу на навколишнє середовище оч ...